Лише третина громадян ЄС готова боронити свої країни у разі вторгнення ворожого війська. Про це свідчить опитування проведене торік міжнародним центром “Галлап”. Після вторгнення Росії до України окремі європейські армійці та міністри оборони вирішили – настав час про всяк готувати суспільство до оборони. Для молоді влаштовують цілі канікули в лавах бройних сил.
Як дівчата та хлопці у країнах ЄС опановують армійську справу та чи готові давати відсіч агресору – у сюжеті Оксани Ткаченко.
Чеські студенти – звичайні хлопці та дівчата, які вирішили провести цілий місяць замість літнього відпочинку на пляжі в спеку – вивчаючи основи військової справи. Вишкіл триває в спеціальній зоні за майже сто кілометрів від Праги.
Цю пілотну програму чеські збройні сили створили для популярізації армії серед молоді.
“Носіння цієї уніформи викликає почуття гордості, особливо в молодих людей. І з огляду на все, що відбувається в світі, я вважаю, що Міністерство оборони та уряд вирішили створити цю програму, безперечно, хороша ідея”, – каже 18-річний студент старшої школи Джон Дунка.
У Чехії роками не могли досягти цільових показників рекрутингу. До прикладу, в 21 році армія була вкомплектована лише на 56 відсотків, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну цей показник підскочив на 30 процентів. Але все ще не дотягує до 100. Потенційна загроза Кремля змушує Прагу активізувати свої зусилля і готувати населення давати відсіч агресору.
“У нас є мобілізаційний вид війська. Тому, якщо в майбутньому станеться щось не так, ми мусимо бути готовими як нація, не тільки як солдати, а як нація”, – каже інструктор чеської армії Міхал Бака.
У Польщі програма дуже нагадує чеську, а називається “Канікули з армією”. Протягом 28 днів усі громадяни віком від 18 до 35 років незалежно від статі можуть пройти базову військову підготовку. Один з інструкторів курсу – командир взводу польської армії Віктор Маргаш розповідає, що тепер охочих доєднатися до армії побільшало.
“Молодь іде на військову службу з різних причин. Вони у всіх різні. Але фінансово це виявляється досить привабливо”, – каже Віктор Маргас.
Кристіан Длубіш та Наталія Малкевич – студенти цієї літньої програми, зізнаються, що однією з причин долучитися до лав збройних сил стала саме війна в Україні.
Варшава вже збільшила витрати на оборону до 5 відсотків ВВП, на відміну від попередніх трьох. На третину планує збільшити і кількість армії – з двохсот до 300 тисяч солдатів. Але критики ініціативи вже висловлють сумніви щодо реалістичності цієї ідеї. Лише торік службу в збройних силах Польщі залишили рекордні 9 тисяч професійних солдатів. І ця тенденція зберігається в багатьох західних країнах.
Міжнародна асоціація “Геллап” провела опитування в 45 країнах і дійшла таких висновків. Стати на захист батьківщини в Штатах готові менш, ніж половина опитаних. І лише третина в країнах ЄС. Найнижчі показники – менше 30 процентів у Німеччині, Італії, Австрії, Іспанії та Болгарії. Для порівняння – в Індії цей показник сягає 73 відсотків. У Вірменії – 96. А в Саудівській аравії – 94 проценти.
Опубліковані Міністерством юстиції США документи показують, що Джеффрі Епштейн звертався за допомогою до російських високопосадовців…
Україна має надавати пріоритетну увагу розширенню децентралізованих енергетичних систем, вважає Володимир Омельченко, директор енергетичних програм…
Магнітосфера Землі у неділю, 8 лютого, у збудженому стані. Метеозалежним людям варто подбати про себе,…
В Україні нагадали про сувору кримінальну відповідальність за образи, провокації та будь-яке перешкоджання роботі ТЦК…
Генеральний директор та видавець газети The Washington Post Вільям Льюїс іде у відставку на тлі…
Легендарна американська гірськолижниця Ліндсі Вонн, яка повернулася у великий спорт заради участі в Олімпійських іграх-2026,…