Останнє мирне літо в Європі: німецький історик зробив тривожний прогноз, – BILD

Напад Росії на Литву можливий вже цієї осені. Про це військовий експерт, історик, професор з Потсдамського університету Зенке Найтцель розповів в інтерв’ю німецькому виданню BILD.

Свої побоювання він пояснив тим, що “ситуація у сфері безпеки у світі змінилася” через російського диктатора Володимира Путіна, а також через політику президента США Дональда Трампа. 

“Ми бачимо, що Росія анонсувала масштабні навчання у Білорусі. Ми бачимо сильний страх у країнах Балтії, що під час цих навчань російські війська можуть перетнути кордон. І ми бачимо, що, можливо, п’ята стаття НАТО, принаймні для США, може перестати діяти. Стримування слабшає”, – зазначив історик.

Він назвав кілька факторів, від яких залежить, чи буде війна у Європі, зокрема “від того, як загалом відреагує НАТО, яку роль відіграє Трамп, яку роль відіграють європейці, чи буде досягнутий мир в Україні в будь-якому вигляді”. На його думку, Путін не стане нападати на інші європейські країни, доки він воює в Україні.

Водночас Найтцель заявив, що Німеччина не готова до такого розвитку подій, але йдеться не лише про гроші, а й про реформу армії. Він зазначив, що реформи відбувалися, але вони “у результаті зайшли у глухий кут”, тому наступний канцлер має серйозно взятися за реформування збройних сил.

“Тому що реформа Бундесверу не була проєктом усього кабінету міністрів, а лише проєктом окремих міністрів, які не наважувалися перевернути Бундесвер із голови на ноги… Канцлер, якщо ним стане Мерц, має сказати, що це наш урядовий проєкт, це зараз наш пріоритет! Міністр транспорту, міністр праці, міністр будівництва також мають брати участь у цьому. Адже Бундесвер – це невід’ємна частина інфраструктури”, – наголосив професор.

Він каже, що найбільшою проблемою є боєприпаси: з 1990 року, каже, їх закуповували стільки, скільки потрібно для навчань, але не для війни:

“Навіть під час холодної війни саме боєприпаси були слабким місцем. Палива вистачало, солдатів вистачало, були готові плани мобілізації. Але найчастіше боєприпасів було лише на 7-10 днів”. 

Історик додав, що до категорії боєприпасів включив би й ударні безпілотники, які також є у дефіциті.

На думку Найтцеля, проблемою стане і розвідка, “якщо США припинять розвідувальну підтримку”. 

“У нас надто мало супутників… Нам також потрібна потужніша протиповітряна оборона: як захиститися від ракет, гелікоптерів, літаків?” – наголосив експерт.

Також він висловив надію на те, що європейці впораються, якщо США не прийде на допомогу у випадку війни, хоч до цього європейці завжди сподівалися на американців. 

“Згадайте війну у Косові: 75% авіаударів завдавали США. В Іраку, Афганістані європейці були, власне кажучи, лише допоміжними військами. А коли США пішли, європейці теж пішли, хоч у нас в ЄС 500 мільйонів громадян. Ми завжди були у тіні США”, – наголосив Найтцель.

Водночас Найтцель каже, що “демократії здатні багато на що”, адже у НАТО залишаються інші сильні країни:

“Канада залишається в альянсі. Є обнадійливі сигнали з Парижа, Лондона, тепер і з Берліна, що, можливо, ми, європейці, нарешті навчимося ходити самі”.