Навіть якщо будуть ракети: що зупиняє ЗСУ зробити повний блекаут у Москві

Україна не здатна влаштувати блекаут у Москві через обмежені засоби доставки та стійкість російської енергосистеми. Та й не повинна цього робити, оскільки атаки по цивільній інфраструктурі неефективні.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса зазначив, що з обмеженими ресурсами Україна має діяти раціонально, а не емоційно, концентруючись на військових цілях – аеродромах, складах боєприпасів та заводах, які безпосередньо забезпечують фронт.

Чи здатні ЗСУ зробити блекаут у Москві?

Фурса переконаний, що атаки по цивільній інфраструктурі історично не працюють. Досвід Другої світової війни показав, що бомбардування тилу не змушує армії зупинятися.

Російська стратегія винищення української енергетичної інфраструктури не спрацювала за чотири роки війни. Максимум чого досягає Росія – тимчасові незручності.

Україна має значно менший потенціал порівняно з Росією. У нас набагато гірші засоби доставки будь-якої вибухівки до глибини російської території, – наголосив експерт.

Російська енергосистема набагато більш стійка та розгалужена. Територія Росії значно більша, що ускладнює будь-які масштабні удари по інфраструктурі.

Чому Україні варто припинити символічні удари?

Фурса вважає, що не варто розпорошувати обмежені ресурси на символічні удари.

Навіть якби ми змогли викликати паніку в Москві, вона тривала б пів години, максимум годину, а потім закінчиться. Навіть якщо в якомусь районі на годину відключимо світло – це нічого не змінить, – пояснив експерт.

Повторювати російську стратегію, яка довела свою неефективність, не має жодного сенсу. Навіть якщо Україна отримає Tomahawks, то повинна продовжувати бити по військових складах, аеродромах та об’єктах, що забезпечують фронт. Навіть удари по НПЗ під питанням.

Україна воює в умовах дефіциту ресурсів і людської сили, навіть попри масштабну міжнародну підтримку.

“Тому замість кількості ми повинні робити ставку на якість і ефективність – компенсувати нестачу людей технологіями, зброєю, інноваціями та точним використанням кожного ресурсу”, – підсумував Фурса.