Люди залишають домівки: у Європі борються з навалою агресивних “супермурах”

Комахи пошкоджують інфраструктуру і вторгаються в будинки людей, змушуючи їх навіть переїжджати. Вони також спричинили кілька відключень електрики, перегризаючи кабелі.

Європейські країни, такі як Німеччина, Франція і Швейцарія, намагаються стримати навалу мурашок Tapinoma magnum — виду, якого, за словами експертів, “практично неможливо позбутися”. Про це пише Oddity Central.

Мурахи Tapinoma magnum, які зазвичай мешкають у Середземномор’ї, на Близькому Сході та в Північній Африці, нещодавно “почали вторгнення” в Європу. Протягом останніх кількох років ці крихітні комахи (розміром не більше ніж 3 мм) бешкетували в деяких із найрозвиненіших країн світу, привчаючи їхніх жителів до страху. Цей вид славиться своєю здатністю швидко поширюватися великими територіями, а також своєю живучістю. Експерти стверджують, що крихітні мурахи мають сотні королев і можуть створювати кілька невеликих колоній, які, замість того щоб нападати одна на одну, об’єднуються в одну суперколонію з мільйонами особин. Вони невпинно шукають ресурси, прогризаючи стіни, тротуари й навіть інтернет-кабелі чи електрику.

“Ми боремося з ними, але нічого не допомагає. Це нове явище, і ніхто не знає, як із ним боротися”, — каже житель Орво, міста на північному заході Франції.

Ще кілька років тому мурахи Tapinoma mangum водилися тільки на південному острові Корсика, але сьогодні цей вид поширився по більшій частині Франції, пошкоджуючи інфраструктуру, вторгаючись у будинки людей, кусаючи їх і загрожуючи сільськогосподарському сектору країни. Місцева влада, схоже, безсила в боротьбі з інвазивним видом, а деякі найвідчайдушніші жителі навіть продали свої будинки й переїхали в інші райони.

Видання зазначає, що ніхто не може точно сказати, як крихітні мурахи потрапили з Північної Африки в Німеччину, але є підстави вважати, що вони проникли в країну зі Швейцарії. Спочатку ці комахи були помічені в прикордонному місті Леррах, але потім їхня навала швидко поширилася на міста Кель, Гайдельберг і Карлсруе, а тепер дісталася і до Штутгарта.

“Це, безумовно, психологічний тягар для людей. Це зачіпає їхні будинки та майно. І вони почуваються безпорадними, бо нічого не можуть із цим вдіяти. Зараз мурахи домінують у моїй повсякденній роботі. Вони практично захопили мене. Мені навіть сняться мурахи — це майже неможливо”, — сказав Грегор Кошате, відповідальний за охорону довкілля в Келі.