Лох-Несських чудовиськ може бути два? На озері помітили новий силует

У водах шотландського озера Лох-Несс знову з’явилася загадкова істота, яку багато хто вважає легендарним чудовиськом Нессі. Цього разу – не лише слова очевидців: момент вдалося зафіксувати.

Незвичну активність на поверхні озера помітив досвідчений спостерігач Еойн О’Фаодхагейн, який роками досліджує можливі прояви таємничого мешканця глибин. За його словами, запис став чи не найпереконливішим доказом існування істоти, яку одні називають міфом, інші – недослідженим видом. Деталі розповіло видання Daily Mail.

Мисливець Еойн О’Фаодхагейн стверджував, що був вражений, побачивши загадкову істоту з характерною довгою шиєю та горбом, яка з’явилася на поверхні озера Лох-Несс всього за кілька метрів від готелю, коли він спостерігав за водою через веб-камеру.

“Я побачив раптове збурення на спокійній воді менш ніж за 30 метрів від пірсу готелю Clansman. З води піднялася істота – кілька футів над поверхнею – а потім швидко зникла в глибинах озера. На щастя, я вже вів запис. Усе сталося блискавично, але мені вдалося це зафіксувати”, – розповів О’Фаодхагейн.

За формою нагадує класичний образ Нессі – з довгою шиєю та горбистою спиною.

“Я одразу подумав: це вона. Надто велика, щоби бути рибою, і зовсім не схожа на видру чи тюленя. Я ніколи не бачив істоти з шиєю та горбом, подібним до цього. Я був приголомшений і щасливий, що нарешті зміг так чітко побачити Лох-Неське чудовисько”, – прокоментував О’Фаодхагейн.

Оглянувши скріншот з відео, Еойн зазначив, що силует ідеально відповідає моторошним описам Нессі, які протягом десятиліть наводили численні очевидці. 60-річний ентузіаст вважає, що це молода особина чудовиська. На його думку, істота могла саме полювати, адже поруч було помітно рухи у воді, ймовірно, спричинені рибою.

“Схоже, молода Нессі бавилася з рибиною, перш ніж її проковтнути. Якщо я не помиляюся, це перший задокументований випадок, коли ми бачимо, як Нессі полює в режимі реального часу”, – додав він.

Відео було записано 7 травня поблизу північного краю озера за допомогою веб-камери готелю Clansman, яку обслуговує туристична організація Visit Inverness Loch Ness (VILN). О’Фаодхагейн регулярно спостерігає за озером із дому в графстві Донегол, Ірландія, і за роки зібрав чимало записів для Офіційного реєстру спостережень Лох-Неського монстра.

Спостереження збіглося в часі з підготовкою до чергового масштабного “полювання” на Нессі, яке відбудеться з 22 по 25 травня. Ця щорічна подія під назвою The Quest проводиться вже втретє й залучає численних ентузіастів.

Про загадкову істоту, що нібито мешкає у водах Лох-Несса, ходять легенди вже понад століття. Втім, незважаючи на безліч заяв, наукового підтвердження існування Нессі досі немає.

Поштовх до сучасної “лихоманки” навколо монстра дало спостереження, зафіксоване 2 травня 1933 року: місцева пара повідомила про величезну істоту на поверхні озера. Статтю про це надрукувала газета Inverness Courier.

Наступного року з’явилася знаменита фотографія полковника Роберта Кеннета Вілсона, яка стала символом усього міфу про Нессі. Лише десятиліттями пізніше один з її творців визнав, що зображення було постановочним.

Інші помітні згадки включають:

• знімок Джеймса Ґрея 2001 року під час риболовлі;
• розмиту фотографію з 1933-го, зроблену Г’ю Ґреєм і опубліковану в Daily Express;
• найдавніше письмове свідчення – візія Святого Колумби у 565 році, коли той зустрів “водяного звіра” в річці Несс.

Наразі в онлайн-реєстрі спостережень, створеному Ґері Кемпбеллом (засновником офіційного фан-клубу Нессі), налічується понад 1000 записів.

Попри популярність образу Нессі, жодного остаточного наукового пояснення не існує.

Серед версій:

• втікачки-амфібії або гігантські осетри, які мають ребристу спину, що може нагадувати “щитки”;
• вимерлі плезіозаври, зокрема еласмозаври, які нібито могли пережити епоху динозаврів;
• заболочені шотландські сосни, які при зануренні вивільняють бульбашки, піднімаються з дна і створюють ілюзію живої істоти.

У 2019 році Стів Фелтем, дослідник, що спостерігав за озером понад два десятиліття, припустив, що за міфом може стояти всього лише великий вусань – прісноводна риба, поширена в Східній Європі.