Або працюй, або їдь додому: Німеччина готує суворі правила для українських біженців

Німеччина готується до змін у політиці щодо українських біженців. Зокрема уряд країни дає зрозуміти, що можливість отримувати соціальні виплати без роботи поступово зникає, а статус тимчасового захисту для українців може бути переглянутий після 2026 року. Крім того, тим, хто може працювати, але без поважних причин залишається незайнятою, “першим запропонують їхати додому”.

Про це йдеться у матеріалі rfi. Зазначається: наразі в Німеччині проживає понад 1,16 млн. українців. При цьому країна виплачує:

• кожному дорослому біженцю понад 500 євро на місяць;
• ще по 300-400 євро на кожну дитину – залежно від її віку.

Водночас, роботу у Німеччині українці шукають “не так активно, як, наприклад, у Польщі чи Чехії, де біженцям майже нічого не платять”. Зокрема, у 2024 році офіційну роботу мали лише близько 300 тис. українців, які приїхали після повномасштабного російського вторгнення.

Втім, наголошується, ситуація змінюється. Адже “Німеччина дійшла до певної межі” – і дебати про мігрантів, що ведуться в країні, “частково стосуються і українців”.

“Зараз держава прямо всім каже: якщо ви хочете інтегруватися в суспільство, ми дамо вам таку можливість працювати, інтегруватися, розвиватися. Але, будь ласка, скористайтеся цими можливостями, а не просто використовуйте наші соціальні системи”, – розповідають автори матеріалу.

Водночас, наголошують вони, перспективи мирних переговорів із Росією посилюють імовірність змін для українців. Адже “якщо в Україні офіційно скасують воєнний стан, то зникнуть підстави для параграфа 24” – розділу німецького законодавства, яке передбачає захист для тих, хто рятується від війни.

“Параграф 24 закриють не одразу після гіпотетичного перемир’я. Євросоюз затвердив програми з прийому та захисту українських біженців до березня 2026 року. Але якщо після цього Брюссель не продовжить цього рішення, то кожна країна ЄС зможе сама визначати, що робити з біженцями”, – пояснюється у матеріалі.

Загалом, зазначається, зміни для українців можуть відбутися за кількома напрямками. Зокрема:

• Наявність роботи стане обов’язковою.

“Німецький уряд буде готовий піти назустріч українцям, коли йдеться про рівень зарплати чи спеціальності, за якими вони працюють. Головне, щоб люди були зайняті і не залежали від джобцентру (аналог біржі праці. – Ред.). Це буде основна передумова – щоб вони не отримували соціальних виплат або практично їх не отримували”, – розповідають автори матеріалу.

• Освіта стане менш доступною.

Як пояснюється у матеріалі, раніше українці могли безкоштовно вивчати німецьку. Однак тепер це буде доступно лише в окремих випадках.

“Спочатку влада відправляла українців на безкоштовні курси. Але зараз таку опцію пропонують у виняткових випадках. Приміром, якщо у людини вже є робота і їй потрібно або підвищити мовний рівень, або вивчити професійну лексику. Вартість платних курсів залежно від форми і рівня може досягати 5 тисяч євро і вище. І в будь-якому випадку ще потрібно скласти іспит”, – розповідають аналітики.

При цьому наголошується: підхід до навчання також ускладнили. Зокрема, усунули можливість повторного проходження курсу.

“Раніше ти навчаєшся на мовному курсі. Він складний. І ти такий: “Я не зміг. Можна я ще раз?” Тобі кажуть: “Окей, давай ще раз”. Зараз цього “ще раз” немає”, – йдеться у матеріалі.

• Українцям запропонують повернутися до своєї країни.

Водночас, наголошується, тим, хто може працювати, але без поважних причин залишається незайнятим, “першим запропонують їхати додому”. Принаймні в ті місця, де немає бойових дій.

Загалом же, резюмується, серед самих українських біженців у Німеччині поширена думка, що країна навряд чи вирішить різко обрізати їм допомогу. “Просто ці ворота звузяться. Не вийде просто сидіти і не думати”, – констатується у матеріалі.

Втім, змінювати умови для українців мають намір і інші країни Європи. Зокрема:

• Австрія планує запровадити суворіші обмеження на соціальні виплати через значний приплив біженців.

В уряді країни підозрюють можливі зловживання соціальними виплатами і мають намір запровадити суворіші обмеження. Основна мета змін – запобігти шахрайству та зменшити фінансове навантаження на державу.

• Польща ухвалила закон, який обмежить надання притулку іноземцям.

Сейм Польщі ухвалив закон про обмеження права на притулок, який дозволяє тимчасове обмеження прийому заяв на міжнародний захист на строк до 60 днів. Законопроєкт ще має бути затверджений Сенатом.

• Скасування тимчасового захисту для українців у Польщі та Чехії.

Чехія та Польща працюють над новими механізмами легалізації українців після війни. Планується, що тимчасовий захист буде автоматично скасовано після “завершення” війни, але українці матимуть можливість залишитися в ЄС (Європейський Союз) на інших правових підставах.

• Норвегія посилила правила для українців.

Норвегія ж розширила список безпечних регіонів України, мешканці яких не можуть отримати колективного захисту. До списку входять Івано-Франківська, Львівська, Київська, Хмельницька, Полтавська, Черкаська, Вінницька та інші області.