Зарплату українцям почнуть платити інакше: до Ради подали законопроект – він усе змінює

Парламентський комітет рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому законопроєкт 8222, який є основою реформи держслужби.

Олена Шуляк пояснила, що цим проєктом пропонується змінити підходи до регулювання оплати праці у сфері держслужби, запровадити прозору систему на основі класифікації посад, посилити роль посадового окладу, припинити надмірні необґрунтовані виплати та впровадити механізм оптимізації граничної чисельності працівників державних органів, повідомляє «Стіна»..

У редакції до другого читання законопроєкт 8222 «Про запровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» передбачає зміни до статті 50, яка регулює оплату праці державних службовців.

Відповідно до них, держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Заробітна плата державного службовця враховує кваліфікацію та досвід, важливість та складність роботи на посаді, ступінь відповідальності, а також результативність, ефективність та якість виконання посадових обов’язків.

Зарплата державного службовця складається з:

• стійкої заробітної плати – посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця;
• варіативної заробітної плати – премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної чи квартальної премії.

Гарантійні та компенсаційні виплати встановлюються державним службовцям незалежно від їхньої заробітної плати, не входять до її стійкої чи варіативної складової та не враховуються при формуванні фонду стійкої та варіативної заробітної плати. Такі виплати є частиною державних гарантій, спрямованих на компенсацію витрат, що виникають у зв’язку із виконанням службових обов’язків або реалізацією спеціального правового статусу державного службовця.

До гарантійних та компенсаційних виплат відносяться:

• компенсація за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці;
• матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань;
• грошова допомога, що виплачується з наданням щорічної основної відпустки;
• інші гарантійні та компенсаційні виплати, встановлені законодавством.

До премій державного службовця належать:

1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;

2) місячна чи квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця до загального результату роботи державного органу.

Загальний розмір премій, передбачених цією частиною, які може отримати державний службовець протягом року, не може перевищувати 30% фонду його стабільної заробітної плати за рік.

Розмір місячної премії державного службовця не може перевищувати 30% розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця, за який виплачується премія. Розмір квартальної премії не може перевищувати 90% розміру його посадового окладу за фактично відпрацьований час за квартал, за який виплачується премія.

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет.

Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них.

Складові заробітної плати та особливості оплати праці державних службовців центральних органів виконавчої влади, які реалізують митну політику, податкову політику, політику у сфері державного фінансового контролю, їх територіальних органів визначаються відповідно до Митного кодексу, Податкового кодексу та Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом «Про судоустрій та статус суддів».

Мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного чи кількох районів, міст, районів у містах, не може становити менше ніж 2,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня.

Також передбачено, що під час воєнного стану Кабмін може встановлювати додаткові коригувальні коефіцієнти для оплати праці державних службовців різних державних органів з урахуванням особливостей адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється юрисдикція таких органів, а для державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів до інших органів

Крім того, до завершення календарного року, в якому військовий стан буде припинено або скасовано, дія норми про те, що фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20% загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці, тимчасово зупиняється, а фонд преміювання державного органу не може перевищувати 20% загального фонду.