Конфіскувати накрадені мільйони у глав МСЕК неможливо, загрожує лише невеликий штраф, – НАЗК

Конфіскувати майно керівників МСЕК неможливо, їм загрожує лише стаття про недостовірне декларування. Для них передбачено покарання лише за внесення недостовірних даних у декларації про майно та доходи, норми законодавства про конфіскацію необґрунтованих активів на них не поширюються.

Про це стало відомо завдяки заяві глави Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктору Павлущику в ефірі телемарафону.

“Згідно з чинним законодавством, представників МСЕК можна притягнути до відповідальності лише за недостовірне декларування. Є ще два інші елементи – це незаконне збагачення та необґрунтовані активи, як елементи фінансового контролю.

Щоб цих людей можна було притягнути до відповідальності за незаконне збагачення та необґрунтовані активи, треба вносити зміни до Кримінального кодексу та Цивільно-процесуального кодексу. Ми вже працюємо над цим, ми почали готувати зміни до кодексів на виконання рішення РНБО”, – пояснив Павлущик.

Він зазначив, що до 2023 року працівники МСЕК взагалі не подавали декларації про майно та доходи.

“Все щодо стану та активів представників МСЕК, то вони стали декларантами лише у 2023 році. Тобто раніше вони не подавали декларації і не перевірялися НАЗК”, – сказав Павлущик.

Він уточнив, що цього року НАЗК розпочало проведення повних перевірок перших 7 декларацій працівників МСЕК, з них три перевірки вже завершено.

Стаття 366-2 КК “Декларування недостовірної інформації” передбачає покарання у вигляді штрафу у розмірі від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням свободи той самий термін, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певної діяльністю терміном до трьох років.

Водночас конфіскацію майна цією статтею не передбачено.

У свою чергу, стаття 368-5 ККУ “Незаконне збагачення” передбачає більш жорстке покарання – позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

З іншого боку, визнані необґрунтованими активи декларанта суд може конфіскувати та стягнути до державного бюджету за правовим механізмом цивільної конфіскації за позовом прокурора САП, пояснювали НАПК.