Еліта мала показати приклад: соціолог вказав на коріння примусової мобілізації

В Україні активно обговорюють явище, яке отримало назву “бусифікація”. Цей процес став особливо помітним в умовах довгої війни та зростаючих вимог до чисельності армії.

На думку соціолога Євгена Головахи, директора Інституту соціології НАН України, на появу та розповсюдження цього явища вплинули кілька факторів, які важливо розуміти, щоб пояснити, чому ситуація дійшла до таких заходів.

Про них він розповів в інтерв’ю IPG Journal.

По-перше, Головаха каже, що відсоток людей, які готові добровільно ризикувати життям заради спільної справи, завжди обмежений. І в Україні, як і в будь-якому іншому суспільстві, цей ресурс добровольців поступово вичерпується.

“На жаль, у суспільстві була створена певна атмосфера, що нібито ресурс добровольців невичерпний”, – каже він.

Ця ілюзія, за його словами, призвела до того, що суспільство не було готове до таких масштабів мобілізації.

“Однак потрібно було відразу розуміти, з ким ми маємо справу: Росія – це країна, яка ставить за мету знищення української нації, України як держави. Отже, якщо нація хоче існувати, необхідно приймати закони про мобілізацію, впроваджувати послідовну державну політику щодо мобілізації.”

По-друге, Головаха говорить про важливість вертикальної солідарності. Це означає, що спочатку в армію повинні були йти ті, хто займає високі соціальні позиції. Аристократи та впливові верстви суспільства завжди були зобов’язані першими йти на фронт, щоб показати приклад для інших.

“Я дивуюся, що це не було продемонстровано, адже у будь-який час аристократи першими йшли воювати – так, вони могли бути організаторами в армії, але їхня участь вважалася обов’язковою”, – пояснює соціолог.

Третій чинник, який, на думку Головахи, відіграв важливу роль у “бусифікації”, – це “розрекламований” контрнаступ. Психологія людей влаштована отже їм простіше чекати нічого, ніж сподіватися перемогу й у результаті отримати її.

“Інакше це провокує великий стрес, почуття втрати: щось було обіцяно, але воно не сталося. І це те, що сталося з контрнаступом”, – пояснює фахівець.

І хоча, за словами Головахи, нинішня ситуація на фронті сильно впливає на моральний стан населення, він не прогнозує остаточної втрати стійкості у суспільстві. Але якщо не буде успіхів на фронтах, це продовжить чинити тиск на населення і здатність підтримувати готовність захищати країну.