В українців забиратимуть квартири та будинки: озвучено мінімальну суму боргу за комуналкою

Відповідно до рішення суду, до боржників за житлово-комунальні послуги можуть застосовуватися різні заходи щодо погашення заборгованості. Споживання комунальних послуг регулюється відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. Навіть під час воєнного стану українці зобов’язані сплачувати рахунки. Чи можуть забрати житло за непогашені борги, розповідає “Стіна”.

Якщо рахунки не оплачуються, боржникам можуть запропонувати реструктуризацію боргу, тобто розподілити заборгованість на частини, які потрібно виплатити протягом певного періоду, який зазвичай не перевищує 5 років. Якщо цього не буде зроблено, постачальники послуг можуть звернутися з позовом про стягнення заборгованості. Суд може ухвалити одне з таких рішень:

• накладення арешту на майно боржника;
• блокування банківських рахунків для списання коштів на погашення боргу (можуть стягувати до 50% пенсії, якщо залишок не менший за прожитковий мінімум);
• конфіскація нерухомості, якщо борг перевищує 160 тисяч гривень (20 мінімальних зарплат).

Як бачимо, конфіскація житла — це крайній захід, який не застосовується, якщо борг менший за 160 тисяч гривень або є інші кошти чи майно для погашення боргу. Крім того, єдине житло зазвичай не вилучається, але можуть накласти арешт на банківські рахунки.

Випадки конфіскації житла досить рідкісні, але ризик збільшується, якщо борг майже дорівнює вартості нерухомості.

Під час військового стану українці все одно зобов’язані платити за комуналку. До кінця 2023 року пеня та штрафи не нараховувалися, але з 2024 року ці обмеження скасовані. Боржників можуть штрафувати, а також нараховувати пеню до 0,01% боргу за день, але не більше ніж 100% суми боргу.

Водночас борги, що виникли після 24 лютого 2022 року на територіях бойових дій чи окупації, не підлягають примусовому стягненню. Також заборонено припиняти постачання комунальних послуг у регіонах.