В Україні хочуть запустити “трикутну” мобілізацію: що вона передбачає

В умовах воєнного стану і загальної мобілізації в Україні відповідальність за проведення призову не може покладатися виключно на військових. Координація цього процесу має забезпечуватися спільними зусиллями керівництва територіальних центрів комплектування, обласної влади та правоохоронних структур. Про це в етері телемарафону заявила військовий омбудсмен Ольга Решетилова.

За її словами, чинні норми закону передбачають значно ширше коло структур, відповідальних за мобілізаційні заходи. Йдеться не лише про ТЦК, а й про органи місцевого самоврядування, виконавчу владу, а також керівників підприємств. Саме тому, наголосила вона, необхідно рівномірно розподіляти обов’язки та управлінське навантаження.

“Повинен функціонувати трикутник – начальник обласного ТЦК, голова ОВА і представник силових структур, чи то прокурор, чи то співробітник Нацполіції”, – пояснила омбудсменка.

Вона підкреслила, що там, де така модель співпраці дійсно працює, мобілізаційний процес проходить спокійніше, чіткіше і без зайвого напруження. Коли ж уся відповідальність фактично лягає на військових, неминуче виникають конфлікти, а невдоволення суспільства зосереджується саме на працівниках ТЦК.

Окремо Решетилова звернула увагу на почастішання випадків нападів на співробітників ТЦК. Вона заявила, що складнощі у сфері мобілізації не можуть бути виправданням агресивних дій, а самі атаки мають системний характер і спостерігаються щонайменше з 2023 року. На її думку, суспільство повинно захищати військовослужбовців, які виконують покладені на них державою функції.

Вона також акцентувала на ролі Національної поліції. Омбудсменка нагадала, що затримання і доставлення порушників у межах закону – це зона відповідальності правоохоронців. Тому, за її словами, саме Нацполіція або МВС повинні повністю взяти на себе відповідний напрям роботи.