В “ухилянтів” за несплату штрафів можуть забрати гроші та житло: на яке майно не накладається арешт

В Україні почали масово блокувати рахунки тих, хто порушив мобілізаційні правила й не сплатив штрафи.

Про це йдеться у відповіді Міністерства юстиції України на запит Суспільного.

У документі зазначено, що блокування рахунків і арешт майна відбуваються в межах виконавчого провадження після несплати штрафу.

Що відбувається після несплати штрафу

Згідно зі статтею 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), штраф необхідно сплатити протягом 15 днів після вручення постанови. Якщо цього не зроблено, справа передається до виконавчої служби (стаття 308 КУпАП), яка:

• блокує банківські рахунки правопорушника;

• стягує подвійну суму штрафу;

• нараховує додаткові витрати на облік правопорушень;

• у разі відсутності коштів — накладає арешт на інше майно.

Усе це — в межах виконавчого провадження. Якщо правопорушник володіє майном разом з іншими, арешт накладається лише на його частку. На єдине житло чи землю стягнення не проводиться, якщо сума боргу не перевищує 20 мінімальних зарплат.

Що можуть забрати

У першу чергу стягнення відбувається з коштів у національній або іноземній валюті. Якщо їх недостатньо — арешт накладають на:

• нерухомість (крім єдиного житла у певних випадках);
  автомобілі;
• побутову техніку, яка не входить до базового списку;
  інші цінності.

Таке майно можуть конфіскувати, а далі, відповідно до закону про воєнний стан, передати на потреби Збройних сил України. Рішення про передачу ухвалює місцева військова адміністрація.

Що не мають права арештовувати

Згідно з постановою КМУ №985 від 11.07.2002, арешт не накладається на майно, необхідне для базового існування, зокрема:

• посуд, постільна білизна, засоби гігієни;
• одяг, взуття, речі індивідуального користування;
  усі дитячі речі;
• ліки, окуляри, інші медичні вироби;
• меблі — по одному ліжку, стільцю на особу, один стіл, одна шафа на сім’ю;
• один холодильник, телевізор, комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон — на особу;
• запас продуктів або гроші на їх придбання — із розрахунку на 3 місяці;
• релігійні предмети, професійне обладнання, якщо воно — єдине джерело доходу;
• паливо для приготування їжі та опалення;
• засоби реабілітації для людей з інвалідністю;
• державні нагороди, призи, почесні відзнаки.