На українському ринку праці нині бракує і лікарів, і водіїв, і навіть вантажників. Найчастіше шукають продавців, менеджерів із продажу, працівників логістики, кухарів, бухгалтерів та представників робітничих спеціальностей.
У медицині, виробництві та сфері обслуговування — гострий дефіцит персоналу, а на окремих вакансіях зарплати сягають 80 000 гривень, однак кандидатів усе одно не вистачає, — розповіла редакторка аналітичних матеріалів порталу з пошуку роботи Євгенія Кузенкова в коментарі ЗМІ.
Причини дефіциту — складні й накопичувались роками: мобілізація, виїзд мільйонів за кордон, окупація частини територій, а також перекваліфікація на військовий і оборонний сектор. За різними оцінками, за час повномасштабної війни Україну залишили до 9 мільйонів людей, з яких близько третини — працездатного віку.
Якщо у 2022 році після початку повномасштабної війни вакансій стало у 10 разів менше, а конкуренція між шукачами зросла в рази, то вже у 2023 році кількість пропозицій почала відновлюватися. Тепер же на перший план вийшла інша проблема — роботодавці шукають фахівців із конкретними навичками, яких на ринку мало.
Найбільше пропозицій зараз у сферах продажу, транспорту, громадського харчування, бухгалтерії та обслуговування. Середня зарплата менеджера з продажу — близько 35 000 гривень, водія — 31 500 грн, кухаря — 26 500 грн, бухгалтера — 25 000 грн, вантажника — 22 000 грн, бариста — 20 500 грн. У низці спеціальностей, як-от медицина чи виробництво, зарплати сягають 80 000 гривень.
Попри це, працевлаштуватися непросто: кадрів бракує у медицині, фармацевтиці, зварюванні, швейній справі, технічних напрямах, а також серед вузьких спеціалістів — педіатрів, майстрів, пилорамників, ендоскопістів і покрівельників. Основна причина — “кадровий голод” має не географічний, а саме професійний характер: ринок потребує не просто робочих рук, а кваліфікованих спеціалістів, часто — зі специфічним досвідом.
Водночас аграрний сектор і багато підприємств шукають людей, але “метч” між вакансіями і претендентами часто не відбувається: наприклад, металург із Маріуполя, переїхавши у невелике місто, не може знайти роботу за фахом, бо потрібних підприємств там просто немає. Виникає масова потреба у перекваліфікації.
Структура попиту на ринку теж змінилася: попит на ІТ-фахівців впав, водночас лікарів і виробничих спеціалістів шукають дедалі частіше. Віддалена робота залишилась популярною, проте на дистанційні вакансії конкуренція у 5 разів вища за середню.
Щодо регіонів, Київ тримає лідерство за кількістю вакансій (38%), але й претендентів тут найбільше (28%). На Закарпатті, Сумщині та Чернігівщині знайти роботу складніше — баланс між пропозиціями і шукачами там майже ідеальний, але попит на спеціалістів усе одно високий.
Головна проблема ринку праці зараз — нестача людей із потрібними навичками, а не просто бажаючих працювати.
