Доволі часто трапляються випадки, коли з тих, чи інших причин будинок потрапляє до списку арештованого майна. Однак не всі знають, чи можна при цьому у ньому продовжувати жити.
Юрист Іван Топор у коментарі 24 Каналу розповів, що арешт будинку, накладений судом у межах цивільного чи господарського судочинства зазвичай застосовується як захід забезпечення позову. В такому разі арешт обмежує право розпорядження майном (тобто забороняє продавати, дарувати, обмінювати), але не користування ним.
Власник чи члени його родини можуть продовжувати проживати в будинку, на який накладено арешт.
“Арешт будинку в межах виконавчого провадження означає, що до моменту фактичної реалізації майна (продажу з торгів) проживання не заборонене. Навіть у разі продажу нового власника ще треба буде виселяти мешканців у судовому порядку, якщо вони не виселяться добровільно”, – зазначив юрист.
Водночас, за словами юриста, обмеження права користування будинком можливі у разі арешту, накладеного в межах кримінального провадження. Все залежить від змісту відповідної ухвали слідчого судді.
Зокрема:
- якщо будинок визнано речовим доказом або він був набутим злочинним шляхом, суд може заборонити не лише розпорядження, але й користування майном 0 особливо якщо це загрожує збереженню доказів;
- у деяких випадках суд може встановити обмеження доступу до будинку для певних осіб.
Таким чином, Іван Топор наголошує, що сам по собі арешт майна не завжди означає заборону на проживання. Щоб точно з’ясувати обсяг обмежень, слід уважно ознайомитися з формулюваннями відповідної ухвали суду про арешт.
