Українські біженці інтегруються в ринок праці ЄС

Для успішної інтеграції в ринок праці ЄС українським біженцям, окрім мовних бар’єрів, часто не вистачає документів, які б підтверджували їхню професійну кваліфікацію, щоб отримати добре оплачувану роботу.Зусилля ЄС допомогти українцям отримали схвалення від Агентства ООН у справах біженців та інших правозахисних груп, які займаються питаннями міграції. Про це інформує Експерт з посиланням на Associated Press.

Проте попереду на українських біженців, які шукають роботу, ще багато викликів. за словами польського міністра праці та соціальної політики Марлени Малаг. Окрім мовних бар’єрів, кваліфікованим працівникам з України часто не вистачає документів, які б підтверджували їхню професійну кваліфікацію, щоб отримати добре оплачувану роботу. Їхні дипломи можуть не визнаватися в приймаючих країнах, а це означає, що багато з них мають пройти мовні та навчальні курси, перш ніж вони зможуть знайти кваліфіковану роботу.

Оскільки чоловікам віком від 18 до 60 років заборонений виїзд з України, багато біженців – жінки з дітьми, що може стати додатковою перешкодою для працевлаштування. Багато жінок з дітьми все ще планують повернутися додому до 1 вересня, щоб діти пішли в українські школи, незважаючи на те, що війна ще далека від завершення.

У Польщі, за словами міністра праці та соціальної політики Марлени Малаг, більше третини українських біженців вже знайшли роботу. Деякі влаштувалися медсестрами чи вчителями української мови в польські школи, а інші працюють економками чи офіціантками.

У Португалії деякі з найбільших компаній країни мають спеціальні програми працевлаштування для українців, а Інститут працевлаштування та професійної підготовки пропонує безкоштовні курси португальської мови.

У Німеччині близько половини з приблизно 900 000 українських біженців зареєструвалися в агенції зайнятості країни, хоча немає даних про те, скільки з них справді знайшли роботу. Група Mediendienst Integration, яка відстежує міграцію в Німеччині, каже, що близько половини мають вищу освіту, але не уточнює, скільки з них змогли працювати у своїй професійній сфері.

Наталія Борисова була головним редактором ранкового телешоу у західноукраїнському місті Львові до того, як у березні втекла з доньками і оселилася в німецькому місті Кельн. Вона претендувала на низькооплачувану роботу, зокрема у сфері домашнього господарства, але зрештою вирішила відмовитися, щоб зосередитися на вивченні німецької мови. «Я оптиміст і впевнена, що знайду роботу після вивчення мови. Можливо, на іншому рівні, ніж в Україні, але в тій же сфері. Тепер мені просто немає сенсу працювати за мінімальну зарплату», — сказала жінка по WhatsApp.