ТЦК розширили повноваження: кого дістануть навіть за кордоном

В Україні змінили порядок вручення так званих «бойових» повісток. Якщо раніше документ передавався особисто під підпис, то тепер уряд дозволив відправляти його поштовим відправленням. Така норма має важливі нюанси, особливо для тих, хто перебуває за межами країни.

Згідно з оновленими правилами, повістку можуть вручити двома шляхами: особисто під підпис або ж рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Відправлення надсилається за зареєстрованою адресою проживання громадянина. Проте головною умовою є наявність чинного висновку військово-лікарської комісії про придатність до служби, а у деяких випадках ще й результатів професійно-психологічного відбору.

Надсилання поштою стосується лише тих військовозобов’язаних та резервістів, які мають актуальний висновок ВЛК. Якщо довідка була отримана кілька років тому і не оновлювалася, дія нових норм на таку особу не поширюється. Також виключення становлять чоловіки з дійсною відстрочкою або бронюванням.

До «групи ризику» належать громадяни з придатним висновком ВЛК без відстрочки чи броні. Це правило поширюється і на тих, хто виїхав за кордон. Їм повістку можуть направити на адресу реєстрації в Україні. Відмова від отримання чи ігнорування поштового повідомлення не звільняє від обов’язків, адже документ вважається врученим автоматично. У такому випадку дані про громадянина можуть внести до державного реєстру «Оберіг» як про особу, що ухиляється від мобілізації.

Невиконання обов’язку прибуття за повісткою загрожує серйозними наслідками. По-перше, це кримінальна відповідальність за статтею 336 Кримінального кодексу України — від 3 до 5 років позбавлення волі. По-друге, адміністративні штрафи до 25 500 гривень за порушення правил військового обліку. Також можливе примусове доставлення до територіального центру комплектування після повернення на батьківщину та репутаційні ризики через фіксацію у державних реєстрах.

Для тих, хто перебуває за кордоном, наслідки отримання «бойової» повістки наразі обмежені. Іноземні органи влади не зобов’язані виконувати українські відправлення, тому жодних реальних санкцій за кордоном немає. Водночас ситуація змінюється після повернення: тоді ризики стають цілком реальними — від штрафів і кримінальної відповідальності до примусового призову.