Якщо централізоване постачання гарячої води недоступне, доводиться встановлювати власний водонагрівач. Однак постає питання: яку модель обрати?
На ринку доступний широкий вибір моделей, тому важливо заздалегідь вивчити їхні сильні та слабкі сторони.
Проточний водонагрівач не має накопичувального бака, а нагріває воду миттєво завдяки газовому пальнику або ТЕНу, хоча зустрічаються й твердопаливні варіанти. Електричні моделі поділяються на напірні та безнапірні: перші підключаються безпосередньо до крана чи душу, забезпечуючи гарячу воду для купання або миття посуду.
Це окремий нагрівач для кожного місця подавання води, у якому тиск відповідає атмосферному. Такі пристрої чудово підходять для місць із нестабільним водопостачанням, наприклад, для дач. Натомість напірні проточні водонагрівачі мають вищу потужність і можуть забезпечувати гарячою водою кілька точок одночасно. Проте їхня ефективність залежить від постійного тиску у водопровідній системі.
Вода нагрівається через електричний ТЕН, а безперебійну та безпечну роботу пристрою контролюють спеціальні датчики температури. Регулювання нагрівання здійснюється зміною інтенсивності потоку води, а деякі моделі додатково оснащені функцією програмування бажаної температури. Не менш популярними є газові колонки: у них вода проходить через теплообмінник, розташований біля газового пальника, що забезпечує швидкий нагрів.
Встановлення такого пристрою в квартирі може викликати труднощі, адже потрібно облаштовувати димохід для відведення продуктів згоряння та забезпечувати якісну вентиляцію. Однак отримати дозвіл на такі роботи вдається не завжди. До того ж для стабільного функціонування газової колонки необхідний водяний тиск щонайменше 0,25 атмосфери — якщо він буде нижчим, пальник просто не запалиться.
Основною перевагою проточного водонагрівача є миттєве підігрівання води після відкриття крана. Вода одразу досягає температури від 40 до 60 градусів, залежно від потужності моделі. Такі пристрої мають компактні розміри, що дозволяє легко встановлювати їх у ванній кімнаті або на кухні. До того ж вони не споживають енергію в режимі очікування й зазвичай коштують менше, ніж накопичувальні аналоги.
Серед недоліків електричних проточних водонагрівачів можна виділити слабкий напір у малопотужних моделях. Якщо необхідно забезпечити гарячою водою кілька точок одночасно, доведеться підключати пристрій до трифазної мережі з напругою 380 В. Крім того, температура води в деяких моделях може змінюватися залежно від сезону.
Накопичувальні водонагрівачі, або бойлери, мають спеціальний бак, у якому підігрівається вода. Завдяки теплоізоляційному шару за принципом термоса температура рідини довго зберігається. Вода надходить у бак і виводиться через спеціальні патрубки, а для додаткового захисту від накипу бойлери оснащені магнієвими анодами та температурними датчиками.
Також існують бойлери непрямого нагріву, де замість ТЕНу використовується змійовик-теплообмінник, підключений до системи опалення. Принцип роботи таких пристроїв доволі простий: холодна вода надходить у бак, нагрівальний елемент вмикається, а коли рідина досягає потрібної температури, термостат автоматично припиняє нагрівання.
