Рада провалила законопроєкт про боротьбу з прихованим працевлаштуванням

Верховна Рада провалила ухвалення урядового законопроєкту №5054 про зміни до Кодексу законів про працю щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності. Також відхилено альтернативний законопроєкт №5054-1. Про це повідомила Судово-юридична газета.

За словами першого заступника керівника Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ярослава Железняка («Голос»), за ухвалення альтернативного проєкту закону за основу проголосували лише 203 нардепи.

«Законопроєкт запроваджував сім ознак наявності трудових відносин. Якщо наявні чотири і більше таких ознак, робота може бути визнана такою, що виконується у межах трудових відносин», – зазначив він.

У пояснювальній записці Кабмін наголошував про «численні звернення громадян щодо зловживання заінтересованими сторонами правом на укладення цивільно-правових договорів в тих випадках, коли за всіма ознаками особа має виконувати роботу на умовах трудового договору (до подібних випадків також відноситься використання найманої праці без оформлення договірних відносин, здійснення фіктивної самозайнятості)», та засвідчив необхідність врегулювання на законодавчому рівні принципу презумпції наявності трудових відносин. 

Це пов’язано з тим, що особа, яка виконує роботу, що за всіма ознаками трудових відносин, не забезпечується необхідним соціальним пакетом (зокрема, відпустками, лікарняними тощо).

Принцип презумпції наявності трудових відносин полягає у тому, що в Кодексі законів про працю України встановлюються ознаки трудових відносин, при наявності принаймні трьох з яких робота є такою, що виконується (послуги є такими, що надаються) в межах трудових відносин, незалежно від назви та виду договору.

Так, Кабмін пропонував, що робота може бути визнана такою, яка виконується в межах трудових відносин, якщо є чотири і більше зазначених ознак наявності трудових відносин:

• особисте виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи;
• здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;
• виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;
• організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;
• систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій та / або натуральній формі;
• встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
• відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота. Джерело: https://biz.censor.net/n3529158