Рада подбала про людей: судити і саджати тепер будуть по-новому, закон ухвалено

Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт про запровадження в Україні суду присяжних (№3843). Свої голоси “за” віддали 232 народних депутати, повідомив парламентар Олексій Гончаренко.

Зокрема, Рада підтримала два законопроєкти, які стосуються кримінальної відповідальності за міжнародні злочини, пише портал Стіна.

Прийнято за основу два закони про суд присяжних:

• №3843 – Закон про суд присяжних (за основу – 232 голоси “за”)
• №3844 – Закон “Про судоустрій” у зв’язку із судом присяжних (за основу – 237 голосів “за”)

“Поки ухвалені в першому читанні. Законопроєкт має на меті приведення національного кримінального законодавства України у повну відповідність до вимог Римського статуту Міжнародного кримінального суду для забезпечення справедливого, необхідного і невідворотного покарання осіб, які вчиняють міжнародні злочини”, – зазначив він.

Як зазначається в пояснювальній записці до проєкту, введення інституту присяжних у судочинство України як форми безпосередньо участі народу передбачено статтею 124 Конституції України.

При цьому значна частина громадян пов’язує свої сподівання на правдиве вирішення своєї долі саме народними представниками суду присяжних, а не суддями як носіями державної влади.

У проєкті мають місце три різних за правовою природою групи норм.

Перша є інституційно-матеріальною, що унормовує статус інституту присяжних, а також статусний стан кандидатів у присяжні і вже відібраних присяжних, зокрема гарантії їхньої недоторканності, компенсаційних виплат, пов’язаних із залученням їх до здійснення правосуддя тощо.

Друга – процедурна, тобто яка урегульовує процедуру добору і формування реєстру кандидатів у присяжні, порядок їх залучення до виконання громадянського обов’язку безпосередньо брати участь у здійсненні народного правосуддя і всі супутні цим процедурам регулятори.

Третя – процесуальна, яка безпосередньо пов’язана з формуванням уже в суді Лави присяжних і їхньою участю в судовому провадженні, постановлення ними вердикту, за умов, що ці норми перебувають у системній сув’язі з першими двома.

Норми ж, які є загальними для проведення кримінального процесу і не містять особливостей для функціювання суду присяжних, залишаються предметом (сферою) регулювання КПК України.