Ви колись задумувалися, що відбувається вночі у стінах Територіальних центрів комплектування (ТЦК)? Можливо, вам уявлялися темні коридори, занурені у тишу, де зрідка лунає скрип стільця чи відлуння кроків. Насправді все набагато прозаїчніше, але й абсурдніше водночас.
Якщо вірити словам начальника Черкаського ТЦК Олега Тимошенка, які він озвучив у своєму інтерв’ю, у нічний час у центрах кипить робота. Але не поспішайте уявляти героїчних військових, які ночами розробляють стратегії перемоги. Ні, ніч у ТЦК — це доволі дивний коктейль із бюрократії, раптових добровольців і легкого соціального театру.
Нічні обов’язки: паперовий фронт і медогляди
За офіційною версією, ніч у ТЦК — це час, коли:
- Оформлюються документи для відправки мобілізованих до військових частин.
- Працюють військово-лікарські комісії, бо папери, схоже, теж не сплять.
- Відправляються команди до частин.
Це звучить ніби серйозно, аж поки ви не згадаєте, що більшість паперів можна було б підготувати вдень, а медогляди — провести за нормального робочого часу. Але навіщо все робити логічно, якщо можна розтягнути це на 24 години?
Добровольці ночі: хто вони?
Якщо вірити Тимошенку, головні “зірки” нічної зміни — це добровольці. Але не ті, хто з ясною метою приходить підписати контракт. Тут йдеться про специфічних персонажів.
“Приходять майже кожну ніч, але це специфічні люди. Вони, як правило, або посварилися з дружиною, або трошки зайвого хильнули й вже зранку вони не хочуть служити,” — розповідає начальник Черкаського ТЦК.
Уявіть собі цю сцену: глибока ніч, у кабінеті ТЦК сидить втомлений черговий офіцер, до нього заходить доброволець з палаючими очима і запахом алкоголю, та з серйозним виглядом заявляє: “Я хочу в армію!” І ось цей офіцер, який вже бачив усе, знає, що зранку герой повернеться з похміллям і скаже: “Вибачте, я передумав.”
Що це все означає?
Реальність, в якій ТЦК працюють цілодобово, виглядає як класична демонстрація того, як українська бюрократія стикається з людськими слабкостями. У центрі подій — баланс між необхідністю виконувати план та усвідомленням того, що далеко не всі “нічні добровольці” щиро хочуть воювати.
Залишається питання: чи це ефективний спосіб організації роботи, чи просто ще один спосіб створити видимість активності? Але якщо вам раптом вночі закортить підписати контракт із ЗСУ, тепер ви знаєте, що в ТЦК вас точно приймуть — навіть якщо ви трохи “зі специфікою”.
