Порожні парти: українські школи ризикують залишитися без учнів

Протягом трьох років війна та міграція значно вплинули на українську систему освіти. Ще у 2021 році, до початку повномасштабного вторгнення, до шкіл пішло понад 403,5 тисячі першокласників. Проте вже у 2022 році ця кількість знизилась до 325 тисяч, а в 2023 році до першого класу зарахували лише 266 тисяч учнів.

Поки що даних за 2024 рік немає, проте за попередніми підрахунками, кількість залишається на рівні минулого року, інформує МОН.

Падіння народжуваності, а також масова міграція дітей та їхніх родин через війну — основні причини скорочення контингенту учнів. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий повідомив, що загалом через війну з системи освіти виїхали приблизно 300 тисяч учнів і 10 тисяч педагогів. Така ситуація створює додаткові виклики для шкіл, які не лише втрачають учнів, але й педагогічний персонал, особливо у регіонах, що найбільше постраждали від бойових дій.

Зниження кількості першокласників відчутно впливає на структуру системи освіти. По-перше, школи в деяких регіонах можуть бути змушені оптимізувати класи, а то й взагалі закривати деякі навчальні заклади через брак учнів. По-друге, наявний дефіцит педагогів ставить під загрозу якість освіти та знижує можливості індивідуального підходу до навчання. Це, у свою чергу, потребує змін у підходах до освіти, а також можливих реформ для підвищення привабливості професії вчителя.

У Міністерстві освіти вже розглядають варіанти зниження навантаження на систему через можливу оптимізацію шкільних ресурсів, реформування освітніх стандартів та покращення умов праці педагогів. Однак, аби уникнути масового звільнення вчителів, про яке попереджає міністр, необхідно залучати додаткові ресурси для підтримки системи освіти, а також враховувати потенційне повернення дітей, які наразі перебувають за кордоном.