Польща змінює позицію: чому допомога українським біженцям стрімко скорочується

З початку повномасштабної війни в Україні Польща була одним із головних прихистків для українських біженців. Однак, як показує новий аналіз, ситуація змінилася: підтримка українців у країні значно зменшилася, а настрої ворожості та насильства набирають обертів. Про це йдеться в матеріалі The Guardian, пише «Главком».

Один з таких випадків стався в Щецині, де Валерія Холкіна разом із чоловіком та чотирирічною донькою, купуючи морозиво, стала жертвою нападу просто через те, що розмовляла українською мовою. «Навчіть свою доньку розмовляти польською», – сказав незнайомець, а потім напав на подружжя. Це стало прикладом зростаючої ворожої атмосфери, яка значно контрастує з настроями 2022 року, коли поляки відкрито підтримували українців у важкий час війни.

Згідно з останніми даними, за вересень цього року в Польщі перебуває близько мільйона українських біженців. Багато з них, як і Валерія, переїхали до Польщі ще до 2022 року. Як зазначає сама Валерія: «Зараз я більше полька, ніж українка, але я ніколи не думала, що хтось буде читати мені лекції про те, як розмовляти з власною родиною».

Протягом останніх місяців в Польщі відбувається різкий спад підтримки українців. Одне з останніх опитувань показує, що підтримка прийому українських біженців впала з 94% після початку війни до лише 48% сьогодні. Такі зміни спричинені політичними дискусіями, що зміщуються вправо, дезінформацією в Інтернеті та наростанням антиукраїнських настроїв серед частини населення.

Альона, 39-річна підприємниця з маленького містечка на заході Польщі, зазначає: «Зараз, коли ми виходимо на вулицю, діти шепочуть: «Мамо, давай тепер поговоримо польською». Раніше такого не було». Вона додає, що навіть якщо раніше вони чули її акцент, то люди просто посміхалися, але зараз реакція часто є негативною.

Ще одним фактором, що впливає на зміни настроїв, є обрання правого популіста Кароля Навроцького президентом Польщі у червні 2025 року. Його політичні ініціативи зміщують дискусії щодо міграції праворуч, а образи українців як «невдячних» та «спраглих до вигод» підсилюються.

«У суспільстві зараз існує думка, що ми більше нічого не винні українцям», – сказав Пйотр Бурас з Європейської ради з міжнародних відносин.

Інтернет, зокрема, став важливим майданчиком для поширення негативних стереотипів. Олександр Пестриков з Українського дому у Варшаві зазначає, що хоча раніше онлайн-ненависть не переходила в реальний світ, з літа 2025 року кількість скарг на напади значно зросла.

Водночас історична травма, пов’язана з Волинською трагедією, також не зникає з поля зору, оскільки польська спільнота не забуває про трагедії Другої світової війни, що породжують емоційні реакції.

Якщо одні українці почали відчувати дискримінацію в Польщі, то інші, зокрема Анастасія Железняк з Кривого Рогу, хоча і стикаються з негативними коментарями в Інтернеті, все ж отримують підтримку у великих містах, таких як Варшава, і сподіваються на стабільне майбутнє.