Персональних даних більше не існує: як ТЦК стежитимуть за банківськими рахунками українців

Військкоми скоро отримають особисті дані чоловіків з Податкової та Міграційної служб. “Тотальна” цифровізація ставить питання, чи збережеться в Україні поняття банківської таємниці та права на захист персональних даних. Розповідаємо, що чекати від нових змін у законі про реєстр військовозобов’язаних.

Президент України Володимир Зеленський схвалив зміни до закону про реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів “Оберіг” (законопроєкт № 11143).

Нова редакція документа дозволяє ЦВК, Податковій та Міграційній службам передавати особисті дані українських чоловіків віком від 17 до 60 років у базу даних реєстру “Оберіг”. До внесення змін державним органам дозволялося передавати відомості про громадян, які досягли 18 років.

Таким чином, імена та прізвища, податковий номер, реквізити паспорта та інша інформація всіх військовозобов’язаних українців можуть опинитися в розпорядженні військкоматів. Закон не визначає детально типи даних і межі дозволу їх використання співробітниками ТЦК.

У реєстрі “Оберіг” з’являться відомості про відкрите виконавче провадження та притягнення до адміністративної відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства.

Чи збережеться в Україні поняття захисту даних?

Реєстр “Оберіг” створили з метою спростити процес мобілізації та нівелювати корупційні ризики при контакті з працівниками ТЦК. Військовий облік в електронному режимі дає змогу збирати інформацію про військовозобов’язаних: їхні контактні та персональні дані, сімейний статус і навіть фінансовий стан.

У зв’язку з “тотальною” цифровізацією військовозобов’язаних постає питання, чи збережеться в країні поняття таємниці та права на захист персональних даних. Як вважає експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун, у країні, де мільйони людей добровільно встановили застосунок “Дія” і “Резерв+”, немає навіть сенсу говорити про такі категорії.

“Такі дії означають автоматичну відмову людини від права на особисті дані. Тепер держава може робити що завгодно з наданими відомостями. Можлива резистентність (опір суспільства) протестована — вона виявилася низькою. Українцям все одно на свої персональні дані”, — розповідає він Фокусу.

Якщо дані всіх громадян чоловічої статі без їхньої згоди потраплять до будь-якого реєстру, це можна розцінити як цілковиту неповагу до захисту персональних даних і порушення прав людини, додав він.

Водночас існують ризики зламу реєстру військовозобов’язаних. Система захисту реєстру “Оберіг” постійно вдосконалюється, але росіяни здатні її зламувати, попереджає фахівець.

ТЦК залізуть у гаманці українців?

Банки в Україні гарантують таємницю інформації про банківський рахунок, операції, що проводяться, і відомостей про клієнта. Усі дані про перебіг руху грошей, зміну банківських рахунків або платіжних карток банки надають тільки самим клієнтам або їхнім представникам, а також за рішенням суду.

Судячи з тенденції, працівникам ТЦК хочуть надати доступ секретного рівня. У підписаному президентом законі не прописано, що вони побачать стан грошових рахунків у банках, зазначила в діалозі з Фокусом адвокатка юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко.

Юристка звернула увагу на відсутність ясності з приводу механізму входу до реєстру “Оберіг”. Якщо це робити під електронним ключем, чи відображатиметься кількість спроб входу і яку інформацію запитували?

“Йдеться фактично про дозвіл копатися в гаманцях українців. Який стосунок наявність рахунку в банку має до призову до ЗСУ? Надання доступу до демографічного реєстру можна зрозуміти — дізнаються, де особа зареєстрована. Акти цивільного стану дадуть відомості про наявність дітей і дружини. Усе інше — під великим питанням”, — підсумувала адвокатка.