Нові правила вилучення житла за борги: продадуть навіть із прописаними дітьми

Закон допускає звернення на нерухомість, але тільки за умови, що у боржника відсутні гроші та інше майно, за рахунок яких можна погасити борг.

Зростання тарифів та затяжні економічні труднощі призводять до того, що борги за комунальні послуги та кредити у багатьох українців продовжують накопичуватись. При цьому найжорсткіший сценарій — втрата власної квартири — загрожує тим, хто довго повністю ігнорує обов’язкові платежі.

Ключовий поріг: 160 тисяч гривень

Існує важливе обмеження, про яке має знати кожен боржник. Державна виконавча служба не має права накладати стягнення на житло, якщо сума заборгованості не перевищує 20 мінімальних заробітних плат. У 2025 році за мінімальної зарплати 8 000 гривень цей кордон становить 160 000 гривень.

Якщо борг менший за цю суму, виконавці можуть заблокувати банківські рахунки, утримувати частину доходів, заарештувати автомобіль або цінну побутову техніку. Однак вилучення квартири, особливо якщо вона є єдиним житлом, заборонено.

Якщо заборгованість перевищує 160 тисяч гривень, арешт та примусовий продаж нерухомості стають законними, навіть якщо йдеться про єдине місце проживання.

Що вилучають насамперед

Процедура стягнення відбувається за суворою черговістю, і житло в ній — крайній захід.

1. Кошти — спочатку заарештовуються рахунки і списуються гроші.
2. Рухова майно – за відсутності коштів можуть описати автомобіль, дорогу техніку або електроніку.
3. Нерухомість — до квартири чи будинку переходять лише тоді, коли немає грошей, ні ліквідного майна, а борг перевищує встановлений поріг.

Єдине житло та прописані діти

Поширена думка, що єдину квартиру вилучити неможливо. Насправді це негаразд. Якщо заборгованість перевищує 20 мінімальних зарплат, житло може бути продане через аукціон. Прописані неповнолітні діти справді ускладнюють процедуру — потрібна згода органів опіки, — однак її повністю не блокують. За відповідного дозволу або рішення суду нерухомість все одно може бути реалізована.

Як уникнути втрати житла

Юристи радять не ухилятися від спілкування з кредиторами та комунальними службами. Найбільш раціональний варіант – укладання договору реструктуризації. Він дозволяє погашати борг частинами протягом тривалого (до п’яти років). Після підписання такої угоди ризик судового стягнення та продажу майна зникає.

Також варто розглянути оформлення субсидії, якщо доходи не дозволяють сплачувати рахунки у повному обсязі. Однак важливо пам’ятати: за наявності заборгованості субсидію не призначать доти, доки не буде оформлена реструктуризація боргу.