Не ТЦК і не страх: хто реально винен у зникненні добровольців

Добровольчий ресурс в Україні практично вичерпався не через відсутність патріотизму, а через системну поразку в інформаційній війні всередині країни. Про це заявив військовий з позивним “Стальний” із підрозділу “Варта Дніпра”, аналізуючи причини, чому цивільні більше не поспішають до війська.

За його словами, у сучасному світі, де доступ до інформації майже необмежений, людину дедалі важче вмотивувати добровільно йти туди, де її можуть убити. У критичний момент спрацьовує базовий інстинкт “бий або біжи”, і більшість обирає втечу. Інформаційний простір, переконаний військовий, системно підштовхує людей саме до цього вибору.

Стальний нагадує, що у 2022 році ситуація була іншою: через раптовість вторгнення існував інформаційний вакуум, і люди не розуміли, коли ворог опиниться біля їхнього дому. Це змушувало навіть неідеологічних громадян обирати бій замість втечі. Сьогодні ж пересічний українець, зайшовши в соцмережі чи Telegram, читає аналітику про “повільний наступ” ворога і робить висновок, що загроза не є безпосередньою.

Військовий вважає, що постійні повідомлення про те, що противник може просуватися роками, формують небезпечну ілюзію часу. Люди думають, що “ще встигнуть”, що “за десять років домовляться”, і відкладають рішення захищати країну. Якби цивільне населення постійно відчувало, що ворог буквально “дихає в спину”, мотивація була б зовсім іншою.

Окремо Стальний наголошує на демотивуючому ефекті публічних розмов про проблеми в армії. Він визнає: система далека від ідеалу. Але, на його думку, потенційний мобілізований не має бачити всю “кухню” ЗСУ до моменту вступу. Бо замість бажання служити він отримує страх, зневіру і відразу.

У підсумку військовий робить жорсткий висновок: головний провал у питанні добровольців — це провал інформаційної політики. Саме ті, хто формував публічний наратив, допустили ситуацію, коли армія перестала бути мрією, а війна — особистою загрозою для кожного.