“Не освіта, а катування”: батьки б’ють на сполох – що не так з українськими школами

Українські школярі перевантажені, вчителі — демотивовані, а програми — застарілі. Такі тривожні висновки зробили батьки, які взяли участь в опитуванні, організованому Міністерством освіти і науки. Понад 5000 родин поділилися своїм досвідом та болями, що стосуються навчання їхніх дітей. І результат не втішний.

Головна проблема, яку масово озвучили батьки — перевантаження дітей. Надто багато предметів, повторів, другорядних тем і величезні обсяги домашніх завдань. Діти не справляються, втрачають мотивацію, починають ненавидіти навчання. А замість живого інтересу до знань — постійна втома та апатія.

На другому місці — недоліки дистанційного навчання. Багато родин скаржаться, що формат онлайн не дає якісної освіти: діти “відсиджують” уроки, а вчителі не мають достатніх навичок для ефективної роботи через інтернет. У результаті – ніхто не задоволений.

Також батьки масово вказували на застарілість програм. Діти вчать речі, які вже давно не мають нічого спільного з сучасним життям. А практичні навички, критичне мислення, проєктна діяльність — часто просто ігноруються.

Серйозною проблемою є і слабка мотивація самих учителів, яка напряму пов’язана з низькою зарплатою та відсутністю ресурсів. Додайте сюди ще авторитарні методи викладання, коли дитину не чують і не бачать, і отримаєте сумну картину сучасної школи.

Але батьки не лише критикують — вони пропонують рішення. Найпопулярніша ідея — розвантажити навчальні програми, залишити тільки найнеобхідніші дисципліни й дати дітям більше часу на практику. Також вони закликають до інтерактивного навчання, де учні працюють у командах, розробляють проєкти й беруть участь в експериментах. Такий формат значно ефективніший і викликає більше зацікавлення.

Ще один важливий крок — підвищення зарплат учителям та регулярні тренінги для них. Адже без мотивації та сучасних підходів педагог не зможе якісно навчати й надихати.

Реформа “Нова українська школа” стартувала з гучними обіцянками змін, але реальність свідчить: без серйозного перегляду підходів ми ризикуємо втратити ціле покоління дітей, які зненавидять школу ще до випускного.