Українцям розповіли, хто має право служити лише за місцем проживання.
Про це йдеться у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
У травні 2024 року в Україні набув чинності закон, який суттєво змінив правила мобілізації та проходження військової служби. Однією з найважливіших змін є можливість служити за місцем проживання – цю пільгу скасували для багатьох категорій громадян.
Що змінилося в законі про мобілізацію
До статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” внесли важливі доповнення щодо військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку. Тепер до цього переліку додали нові категорії:
- особи, чиї дружини (чоловіки) мають інвалідність III групи внаслідок онкологічних захворювань, відсутності кінцівки, кисті руки, стопи, одного з парних органів, психічних розладів, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
- родичі другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, які здійснюють постійний догляд (за відсутності родичів першого ступеня). Це правило також діє для родичів третього ступеня, коли відсутні перший і другий.
Ці категорії, так само як і особи з інвалідністю, можуть добровільно укласти контракт із ЗСУ на період воєнного стану. Але ключовий момент: у новій редакції закону зникла формулювання “лише за місцем проживання”.
Міністерство оборони України офіційно роз’яснило це уточнення. Відтепер місце служби таких громадян може не збігатися з їхнім місцем проживання, на відміну від попередньої редакції статті 23.
Хто раніше міг служити за місцем проживання
До ухвалення нових змін стаття 23 визначала широкий перелік категорій військовозобов’язаних, які могли служити виключно за місцем проживання і лише за добровільною згодою. До них належали:
- багатодітні батьки (троє і більше неповнолітніх дітей);
- батьки-одинаки, які самостійно виховують дитину або дітей до 18 років;
- жінки та чоловіки з дитиною до 18 років, чиї чоловіки/дружини проходять військову службу;
- опікуни або прийомні батьки дітей-сиріт до 18 років;
- піклувальники або прийомні батьки дитини з інвалідністю до 18 років;
- опікуни або прийомні батьки дітей із тяжкими захворюваннями;
- батьки, опікуни або прийомні батьки з неповнолітньою дитиною I або II групи інвалідності;
- особи, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також власними батьками або батьками дружини (чоловіка);
- ті, чиї дружини (чоловіки) мають інвалідність та/або один із батьків (батьків подружжя) має інвалідність I або II групи;
- опікуни недієздатної особи з інвалідністю, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи, II групи або за особою, яка потребує постійного догляду.
