“Бусифікацію” заборонили, але лише на папері: силова мобілізація створює проблеми військовим

Попри офіційну заборону “бусифікації”, деякі Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки продовжують ігнорувати домовленості. Депутати Верховної Ради гостро розкритикували такі дії, наголошуючи, що це не тільки порушує закон, а й шкодить репутації Збройних Сил України.

У травні 2024 року Генеральний штаб і Міністерство оборони домовилися з парламентом про припинення примусової мобілізації у громадських місцях. Натомість були розширені повноваження органів місцевого самоврядування для організації мобілізаційних заходів.

Однак, як зазначила народна депутатка Соломія Бобровська, ця домовленість залишилася лише на папері. “У деяких регіонах, таких як Закарпаття, Одещина та Буковина, примусова мобілізація набула системного характеру. Людей забирають з вулиць силоміць — це антиреклама служби у ЗСУ”, — наголосила вона.

Депутати акцентують на тому, що “бусифікація” створює низку проблем. Військові частини отримують людей, які за законом взагалі не підлягають мобілізації — багатодітних батьків, осіб з інвалідністю тощо. Ці ситуації викликають юридичні суперечки, які доводиться вирішувати командирам учбових центрів.

“У підсумку, замість злагодженої роботи і поваги до служби у ЗСУ, ми отримуємо недовіру і страх серед громадян”, — підкреслила Бобровська.

Як з’ясувалося, притягнення до відповідальності керівників ТЦК, які організовують “бусифікацію”, залишається рідкісним явищем. Парламентський комітет з питань національної безпеки вже звернувся до Міністерства оборони з вимогою вжити заходів, однак системного вирішення поки немає.

У час війни довіра громадян до військових структур є критично важливою. “Бусифікація” руйнує цей зв’язок, створюючи негативний імідж не лише для ТЦК, але й для всієї армії.

Замість свавілля на вулицях, депутати пропонують посилити інформаційну роботу, підвищити якість умов служби та гарантії для мобілізованих.