Біженці не хочуть повертатися в Україну: соціологиня пояснила, чи зміняться їхні плани

Люди, які виїхали з України у зв’язку з війною і заявляють зараз, що не планують повертатися, мислять “максимально суб’єктивно”. Насправді ж на реальні дії цих людей у майбутньому впливатиме контекст, вважає соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк. Про це вона сказала в інтерв’ю Video NV.

“Ці дані максимально суб’єктивні, бо це те, що людина думає про те, що вона зробить у майбутньому. Це намір щодо наміру. Ніхто не знає, коли і яким чином закінчиться війна, що в Україні відбуватиметься після цього. На реальні дії цих людей впливатиме саме цей контекст”, – пояснила вона.

І хоч люди їдуть туди, де краще, зазначила соціологиня, але все ж “вдома краще за замовчуванням”. А для того, “щоби це конвертувалось у дію, у повернення, потрібно, щоби було краще у ширшому контексті”. 

“Економічному зокрема: в мене є робота в Україні, сталий дохід, в мене є де жити. Бо для людей, які втратили свої домівки, які зруйновані чи на окупованих територіях, це важливо”, – наголосила Близнюк.

Також, на її думку, для людини, яка приймає рішення, повертатися чи ні, важливо розуміти, чи бачить вона в Україні майбутнє своє і своїх дітей, чи може “вималювати собі трек життя хоча би на 10 років вперед”:

“Люди без планів не можуть жити, так влаштована наша психіка”.

Суттєве значення має, на думку, соціологині, і ставлення до людей, які виїхали. За її словами, “ми змушені будемо ставитися до мігрантської спільноти як до ресурсу”. 

“Наприклад, так ставиться до своїх людей Ізраїль. Велика діаспора – це ресурс, немалий і важливий, із яким треба навчитися працювати. У нас ще не було такого досвіду ані як у держави, ані як у суспільства. Я переконана, що якщо ми спроможемося сформувати таке ставлення, це матиме дуже класні наслідки для нас”, – наголосила експертка.

Окремо вона сказала про молодих людей 18-25 років, які, за словами Близнюк, у будь-якому суспільстві є максимально мобільними, які “шукають, де краще, цікавіше, прикольніше”. 

“Маю нагадати, що, коли країни Балтії вступили до ЄС, мало не вся ця група до 30 років виїхала. Був шок, бо залишилися тільки пенсіонери, демографічна криза тощо. Потім усе це вирівнялося. Це я до того, що країни стикаються з подібним викликом і без війни. Єдине, що ми можемо зробити, – щоб держава чи місто стали привабливими, аби молоді люди були саме тут”, – зауважила вона.

Експертка навела приклад ситуації 2019-2020 років, коли був бум IT-індустрії, і хлопці та дівчата, які працювали в цій сфері, переважно залишалися в Україні, але працювали на західні компанії. 

За її словами, “це було пов’язано з економікою і системами оподаткування, проте співвідношення вартості і якості життя в Україні було для них значно привабливішим, ніж переїзд кудись до Європи чи тим більше до Штатів, де їм довелося б витрачати всю свою зарплату на комунальні потреби”. 

Тому, на думку Близнюк, “треба просто розуміти, як ми можемо привабити їх”.