Забудьте про паї: Рада ухвалила скандальний закон — хто залишиться без землі назавжди

Поки країна бореться за кожен метр на фронті, в тилу тихо, але впевнено запускають масштабний дерибан — і цього разу під прикриттям закону. Рада проголосувала, Зеленський підписав. А мільйони українців ризикують втратити землю, яка їм належить.

“Вкрали давно — тепер можна й залишити”

Саме так, якщо коротко передати суть нового закону №12089. Він дозволяє остаточно закріпити у приватній власності землі, які були незаконно “віджаті” у держави або громади, якщо минуло понад 10 років із моменту їхньої реєстрації.

Тобто, якщо хтось через схеми, підставних осіб або фіктивні угоди прибрав до рук гектари землі — а це могли бути ліси, водойми, навіть заповідники — і вже понад 10 років їх тримає, то повернути це майже нереально. Суд просто не має права.

А якщо суд усе ж поверне — платити будемо ми

Навіть якщо держава виграє справу в суді і зуміє повернути землю, то… муситиме заплатити “власнику” ринкову ціну цього паю! Тобто бюджетні гроші — наші з вами — підуть на компенсацію тим, хто незаконно заволодів майном.

Суди не мають права повернути землю, поки держава не перерахує компенсацію на депозитний рахунок. А ці кошти в бюджетах не закладені. Тож повернути щось у власність громади — завдання майже нереальне.

У кого паї — стежте за новинами

Закон уже набрав чинності. Петиція проти нього набрала понад 25 тисяч голосів, але Зеленський її проігнорував. Підпис поставлено, крапка.

Експерти попереджають: це відкриває широкі можливості для легалізації старих земельних схем. І найбільше постраждають саме ті, хто має паї та городи, які можуть виявитися “чужими” — на папері.

Лобісти аплодують, громадяни — у гніві

Документ активно підтримали бізнес-асоціації, мовляв, тепер інвесторам буде спокійніше. Але суспільство бачить інше: черговий закон на користь “добросовісних” крадіїв. Тих, хто роками користувався вкраденим і тепер узаконить це назавжди.

Серед ініціаторів — два десятки депутатів, переважно “слуги”. Усі — непублічні, без імен. Але провели все швидко: із моменту подання — менше пів року. Для воюючої країни — це рекорд.