В черговий скандал втрапив Святошинський районний у м. Києві територіальний центр комплектування і соціальної підтримки. Раніше він довів до серцевого нападу бабусю легендарного азовця “Гендальфа”. А цього разу — подав у розшук як ухилянта Сергія Бакалюка, котрий пройшов АТО, брав участь у бойових діях під час повномасштабного вторгнення, але був змушений покинути службу за станом здоров’я. Дізнався про це чоловік випадково — під час перевірки при працевлаштуванні.
Збій у системі чи чиясь свідома недбалість не тільки коштувала ветерану роботи, а й стала для нього справжнім ударом. Добиватися справедливості киянин планує в суді. Про це пише видання “Телеграф”.
49-річний Сергій Бакалюк став на захист України ще 2015 року, коли добровільно пішов до війська й у складі 81-ї бригади окремої аеромобільної бригади ЗСУ воював на Донбасі. Після отримання мінно-вибухової травми 2016-го пройшов військово-лікарську комісію, був визнаний обмежено придатним до служби і знятий з військового обліку.— Вже тоді у мене виникли непорозуміння зі Святошинським військкоматом, бо коли я туди звернувся після проходження комісії, в мене поцікавились, чи не маю я копії наказу про направлення мене до частини, — згадав Сергій. — Я був шокований. Тобто рік я пробув невідомо де? Документ тоді зробили “заднім числом”, питання закрили. Коли почалась повномасштабна війна, ми трошки попартизанили на початку, а потім виїхали, коли вже росіяни впритул підійшли до Капітанівки, Дмитрівки, Забуччя (населені пункти на два десятки кілометрів на захід від Києва. — Ред.). Зупинились у смт Ємільчине на Житомирщині. Як свідомий громадянин я отримав статус ВПО і став на облік у 1-му відділі Звягільського РТЦК і СП (якому підпорядковане смт Ємільчине). Вже 15 березня був знову в армії, хоча мені і казали, що таких як я не беруть, але я наполіг. Трошки навіть обманув військово-лікарську комісію, тільки щоб потрапити на фронт.
Сергій додає, що одразу з побратимами опинився там, де було “гаряче”, і готовий був нищити ворога, скільки буде потрібно. Та організм неочікувано дав збій. Хоч як старався військовий дати собі раду самотужки, в якийсь момент був змушений просити про допомогу.
— У мене дуже підскочив тиск, ліки, які я мав при собі, діяти перестали. Те, що могли зробити у медчастині, також стан не покращило, тому мене відправили до шпиталю у Житомир. Там я затримався десь на місяць, бо якраз прийшла звістка, що був пошкоджений будинок, і все це в купі активізувало мої хвороби. Було розуміння, що мене можуть не пустити на передову, а запропонують роботу в тилу, я подумки перебирав варіанти, на які міг би погодитися.
Але лікарі мені заявили, що мені дорога на ВЛК. Я їм кажу: “Та ви ж мене підлікували, ліки додаткові призначили, рекомендації дали, я можу ще послужити”. Але хоч як просився, після того як підняли всі мої документи, сказали: “До побачення”. І я знову таки повернувся до 1-го відділу Звягільського РТЦК і СП, де мене вже вдруге зняли з обліку. Я ще перепитав у співробітників, чи не потрібно мені з’явитись до військкомату вдома, куди якраз збирався повертатись. Але мене запевнили, що документи вони самі передадуть до архіву, — згадує десантник.
На Київщині Сергій зайнявся відновленням власного будинку, в якому внаслідок обстрілів був пошкоджений дах, вибиті вікна та двері тощо. Все робив власними силами й коштом, не отримавши жодної фінансової допомоги від держави.
— Влітку 2022 року мені раптово зателефонували зі Святошинського РТЦК і СП, спитали, чи не хочу я долучитися до захисту країни, бо вони формували списки, — продовжує Сергій. — Я їм: “Я вже і партизанив, і в ЗСУ побував, але здоров’я підвело, то мене “списали”. Співробітниця військкомату мені: “Ми знали, що нема підстав вас мобілізувати, але у нас тут батальйон тероборони буде формуватися, то може, ви хочете в тилу попрацювати”. Але я відповів, що це не моє.
За місяць мені телефонують з військкомату у Ємільчине: “Ми бачимо, що ви — ВПО, але ви у нас не реєструвались”. Я був вражений, відповідаю: “Хлопці, ви там себе нормально почуваєте? Я ж до вас сам приходив, пішов на фронт, повернувся і був знятий з обліку. У вас там зовсім жодної комунікації між кабінетами? Нема списків? Що відбувається?!” І завершилось все це тим, що з цього ТЦК ще раз мене набрали й попросили сфотографувати печатку, яку вони мені поставили в документах, і надіслати на Viber. Зробив я і це, й думав, що вже поставлено крапку.
За словами Сергія, 2023 року він ще шукав шляхи повернутися у військо, але отримавши відмову, зосередився на громадській діяльності. Зокрема, допомозі армії, бо в нього на фронті і старший син, і брат, і знайомі…
— На початку вже цього року я отримав пропозицію по роботі від дуже потужної компанії, працевлаштування в яку передбачало перевірку, — каже Сергій. — Надав всі документи, бо був впевнений у собі. І раптом мені повідомляють, що я перебуваю у розшуку нібито як ухилянт. Крім того, поруч з моїми даними зазначено червоним шрифтом, що є “інформація з зовнішніх джерел про причетність особи до діяльності проти держави”. А внесені ці дані працівником ТЦК Сергієм Старчею. Для мене це був просто шок! Мене всі знають як патріотично налаштовану людину, я ніколи не відмовлявся йти до армії, мало того, двічі добровільно ставав до лав ЗСУ і залишався б там, якби не об’єктивні чинники.
Моєю першою реакцією було бажання заїхати до Святошинського військкомату і розібратися там так, щоб стати популярним на весь світ. Але потім зібрався з думками й вирішив все робити в рамках закону. Це при тому, що я вже зазнав певних втрат. По-перше, я був позбавлений можливості влаштуватися на гарну роботу, по-друге, йдеться про мою репутацію. Повторюсь, я ніколи ні від кого не ховався. В моїй особовій справі, що мала б бути у ТЦК, вказано всі дані — адреса, телефон, а також те, що я виключений з військового обліку, причому двічі.
Можна було б припустити, що справу втрачено, але мені ж телефонували працівники військкомату, відповідно, вони мали всі контакти. Не можу зрозуміти, на підставі чого взагалі я міг потрапити в базу, адже, повторюсь, що не перебуваю на обліку, до того ж є військовим пенсіонером і особою з інвалідністю. Що це за “зовнішні джерела”, чому все це ініціював військкомат, а не ті служби, які мають повноваження на якісь розслідування тощо, — каже Сергій.
Киянин додає, що юрист, який допомагає йому розібратися в ситуації, вже поспілкувався з представниками Святошинського РТЦК та СП. І першочергові висновки — мала місце службова недбалість і не тільки з боку працівників столичного військкомату, а і їхніх колег з Житомирщини.
На безлад в роботі цього військкомату звертає увагу і брат військового — Михайло Бакалюк — боєць 47-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, котрий втратив на війні ногу і зараз перебуває у шпиталі.
— Виходить так, що особистої справи працівники ТЦК не читають або просто ігнорують всі свої попередні рішення, архіви не підіймають, — зазначає у пості на Facebook Михайло. — Комусь в голову стукнуло і він створює штучно вигадані умови й подає брата в розшук. При цьому Сергій продовжує вести свою підприємницьку діяльність, планує укладати угоди на розвиток бізнесу й енергетичних проєктів, заводити іноземних партнерів в Україну й інвестиції, проходить по податкових базах, користується платіжними картами. Тобто він є, не зник з поля зору державних органів, не вступив у “батальйон Монако”, він існує і не ховається.
Але ТЦК — це окремий орган, який існує за своїми нікому невідомими установленими порядками. Особові справи не веде, звʼязку з іншими терцентрами не має, комунікація відсутня. Облік військовозобовʼязаних, непридатних, обмежено придатних і осіб, які підлягають військовому обліку, веде, як заманеться. Явну халатність демонструє своїми діями.
Яким чином він встановлює статус особи й подає його в розшук невідомо. Виходячи з їхньої логіки роботи, всі чоловіки, які зареєстровані у Святошинському районі міста Києва, оголошені в розшук. Тобто, фактично створюються умови для обмеження прав людини. Штучно створена і поширена недостовірна інформація, яка не відповідає дійсності і викладена неправдиво. І це суттєво впливає на авторитет і репутацію, — наголошує Михайло Бакалюк.
А за словами Сергія, розголос його особистої історії, до якого він вдався через соцмережі з допомогою брата — це один з доказів того, що йому нічого приховувати, він не порушував закон і, тим паче, жодним чином не шкодив державі. Але він прагне справедливості і планує відстоювати своє чесне ім’я у суді, та сподівається, що цей прецедент убезпечить інших українців від неправомірних дій військкоматів.
Голлівудські зірки розлучилися у 2016 році після 12 років сімейного життя. У Анджеліни та Бреда шестеро…
Російський рубль знову пішов у круте піке. 23 листопада офіційний курс валюти впав до 102,5…
Україна готується до істотних змін у системі підтримки сімей з дітьми. Верховна Рада розглядає два…
Майже тисяча людей у дніпровському професійно-технічному училищі ризикують залишитися без грошей через хаотичну реорганізацію, ініційовану…
Українські корупційні справи продовжують вражати своїми сюжетними поворотами, але ця історія перевершила всі очікування. Під…
Харківська область, яка є однією з ключових точок оборони України, посилює мобілізаційні заходи. Як повідомив…