Юрист проаналізував, чого очікувати українцям від змін в мобілізації

Ввечері 25 грудня уряд подав до Верховної Ради два законопроєкти, які стосуються мобілізації. Одним передбачено удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби, а інший спрямований на посилення відповідальності за військові проступки.

NV з допомогою Романа Лихачова, адвоката приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини, проаналізував положення законопроєктів, аби зрозуміти, чи дійсно ТЦК зможе виносити «вироки» для ухилянтів без суду, а поліцейські отримають небачені повноваження.

Буде жорстко

За словами юриста, законопроєкти мають як позитивні, так і негативні моменти. До того ж, вони мають певні положення, які можна трактувати двозначно — так звані «законодавчі ляпи».

Звільнення зі служби

Серед позитивних моментів законопроєкту Лихачов називає визначення строку для звільнення військовослужбовців — 36 місяців. При цьому він вважає, що 3 роки безперервної служби — це дуже великий термін.

Також законопроєкт частково розв’язує питання щодо людей, які підписують контракт на службу: встановлює, що такі військові можуть звільнятися після завершення дії контракту.

Уряд своїми пропозиціями унормовує питання рівних положень щодо звільнення для контрактників та мобілізованих. За словами юриста, раніше велика кількість статей не збігалася, зокрема, щодо права на відстрочку для осіб, у яких троє і більше дітей віком до 18 років.

Він підкреслив, що якщо нардепи ухвалять законопроєкт, то звільнитися з військової служби буде важче, адже для цього буде передбачено менше підстав. Наприклад, юрист зазначив, що чимало військових звільнялися у зв’язку з постійним доглядом за родичами чи іншими особами з інвалідністю. За ухвалення нових норм, такого не буде — йтиметься лише про коло родичів першого ступеня спорідненості.

Законопроєкт також скасовує такі підстави для звільнення, як інвалідність III групи у дружини. За словами Лихачова, чимало військовослужбовців використовували таку норму для звільнення. У мережі навіть поширювали історії, які військові брали фіктивний шлюб з людиною з інвалідністю для того, аби припинити службу.

При цьому деякі люди з інвалідністю III групи дійсно потребують догляду, наприклад онкохворі. Але згідно з новими нормами, партнер такої людини має продовжувати службу. Тому, за словами юриста, залишаються певні питання.

Водночас Лихачов підтримує звільнення для осіб з інвалідністю I та II групи.

«Багато хлопців, хто служить з другою групою інвалідності, але є обмежено придатними. Є навіть ті, хто без руки, і служить, тому що не може звільнитися, бо є обмежено придатним», — сказав він.

Мобілізація

Серед двозначних моментів Лихачов, зокрема, виділив й питання мобілізації осіб з інвалідністю. За його словами, у частині норм йдеться про те, що всі особи з інвалідністю будуть мати відстрочку. Водночас у деяких нормах прописано, що тільки особи з I та II групами інвалідності матимуть право на відстрочку та можуть проходити військову службу за бажанням. Тоді, як зауважив юрист, незрозуміло, як вирішуватиметься питання з людьми з III групою інвалідності, яких в Україні сотні тисяч.

Юрист неоднозначно сприймає ідею щодо скасування категорії обмежено придатних.

«В мене основне питання: а як будуть визначати, наскільки особа придатна до служби в ДШВ [Десантно-штурмові війська], морській піхоті? Там різні ступені здоров’я. Тобто у командира написано, що особа придатна, тоді його і в ДШВ можуть відправити, в штурмовики», — зауважив юрист.

За його словами, скасування такої категорії може призвести до збільшення кількості осіб, які самовільно залишили свою військову частину. Юрист зазначив, що не можна допустити того, аби умовно обмежено придатних могли відправляти на штурм. Адже, в такому випадку військові не зможуть за станом здоров’я виконувати наказ і «просто будуть їхати додому».

Право на відстрочку

Адвокат зазначив, що законопроєкт фактично скасовує багато відстрочок. Наприклад, студенти, які здобувають освіту за тим же рівнем, що вони вже мають (наприклад, людина, що має бакалаврську освіту вчиться на бакалавра за іншою спеціальністю), втратять право на відстрочку. Але це не стосується тих студентів, які здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий.

«Досить багато змін. В цілому вони направлені на те, щоб зменшити кількість відстрочок і зменшити кількість звільнень з військової служби. Тобто фактично є проблеми з мобілізацією і держава цими законами просто зменшує кількість осіб, які мають право на відстрочку», — вважає Лихачов.

Додаткові повноваження поліції

Лихачов також зазначив, що законопроєкти надають нові права поліцейським. Зокрема, правоохоронці зможуть перевіряти усі військово-облікові документи.

Водночас законопроєкт, який спрямований на зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу, передбачає навіть затримання осіб на строк до трьох діб за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок, військову службу, правила військового обліку, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. А адміністративне стягнення може бути накладено протягом трьох років з дня його вчинення або виявлення. Також там передбачені великі штрафи — до 200 тис. грн.

«Тут треба думати про те, щоб це не було якимось додатковим засобом для корупційних діянь», — зауважив юрист.

Обмеження для ухилянтів і рішення без суду

Відповідно до законопроєкту, за повідомленням керівника ТЦК дані про осіб, які ухиляються від служби, вносяться до Єдиного реєстру боржників, та до них застосовуються певні обмеження.

«Прямо в ТЦК можна буде виносити постанову про притягнення до відповідальності, накладати штраф, і вона піде до виконавчої служби. А якщо вона неправомірна, а за це особі заблокують всі рахунки? Поки він її оскаржить, пройде декілька місяців з нашою судовою тяганиною. Хто буде відповідати за неправомірно складені постанови?» — дивується юрист.

За його словами, це можна фактично прирівняти до обмеження прав боржника, який не сплачує аліменти.

«Тобто досить багато моментів щодо захисту прав, вони фактично зменшуються. Плюс всі заборони із нерухомим майном, виїздом за кордон, обмеженням керування [автомобілем]. В демократичних державах це питання, тобто обмеження розпорядження коштами, це питання суду», — зазначив юрист.

Лихачов підкреслив, що мета суду — неупереджено розібратися у ситуації. Тому, на його думку, з такими питаннями керівнику ТЦК варто звертатися до суду, а далі той має розбиратися, наскільки доцільно вчиняти певні дії стосовно особи. Адвокат зауважив, що це практика всіх демократичних країн.

Бронювання і чиновники

Лихачов також зазначив, що законопроєкт майже не торкається теми призову чиновників та процесу бронювання.

«У нас досить багато заброньованих осіб в державі, і тут [в законопроєкті] майже не стосувалося цього. Для мене це дивно, адже це певний ресурс для військової служби», — додав він.