Коло замкнулося: як реагують на “бусифікацію” суди та чому ТЦК стали зоною поза законом

В Україні набирає обертів явище, яке в народі вже отримало свою назву – «бусифікація». Так називають новий підхід до мобілізації, де «буси» ТЦК зупиняють людей прямо на вулицях, забирають телефони та доставляють затриманих до військкоматів без зайвих пояснень. Юристи кажуть, що такі дії здебільшого незаконні, але суди та ДБР реагують на це неоднозначно.

Загальний сценарій «бусифікації» типовий, інформує видання Телеграф. Пересічний громадянин іде собі на роботу чи в справах, коли раптом – «зустріч» з працівниками ТЦК, які одразу відвозять його до приміщення військкомату, без жодних протоколів чи документів. Наприклад, справа у Красногвардійському районному суді Дніпропетровська описує випадок, коли людину затримали на вулиці, доставили до ТЦК, забрали телефон і примусили пройти військово-лікарську комісію (ВЛК), навіть попри наявність медичних протипоказань. Подібні історії описані сотнями у судових реєстрах по всій країні.

Судові сценарії: «вже військовий» або «звертайтесь до ДБР»

Суди підходять до таких випадків по-різному. В одному з рішень Костопільського районного суду Рівненської області зазначається, що якщо затриманий вже встиг отримати звання, то його автоматично вважають військовим, і «незаконного утримання» тут немає. Іншими словами, мобілізували – значить, захищати свободи пізно.

Другий сценарій судового вирішення справ – відправити позивачів до ДБР. Суди визнають, що порушення закону має місце, але рекомендують звертатися до правоохоронців, які, на жаль, не завжди активно реагують на подібні випадки. За даними ДБР, з 408 справ проти працівників ТЦК, лише 10 завершилися обвинувальними вироками, причому більшість з них стосувалися хабарів.

Безкарність породжує корупцію

Проблема в тому, що під час воєнного стану конституційні права можуть обмежуватися, але «бусифікація» створює зону без правового контролю, де порушення залишаються безкарними. Олександр Павліченко з Української Гельсінської спілки з прав людини зазначає: «ТЦК здійснюють затримання, обмежують право на зв’язок і доступ адвокатів, що фактично створює «зону» поза правом».

Співробітники ТЦК самі зізнаються, що їхні дії обумовлені тиском зверху. Як нещодавно сказав нардеп Сергій Рахманін, керівник ТЦК стикається з дилемою: «Виконаю план – уникну покарання. Порушу права – мені нічого за це не буде». У результаті постають корупційні ризики: якщо можна мобілізувати з порушенням, то чому не звільнити за хабар?

Це питання постає ще гостріше, коли бачимо, що система не лише допускає, але й закриває очі на дії ТЦК. Тож поки суди відправляють позови до ДБР, а ДБР займається корупцією серед працівників ТЦК, українці залишаються заручниками «бусифікації», яка перетворила мобілізацію на гру з правами.

Романчук Микола

Recent Posts

Скандал у МСЕК: 18 керівників обласних комісій виявилися мільйонерами

З 25 керівників обласних медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) 18 мають офіційно задекларовані мільйонні статки. Найзаможнішою…

5 хв. ago

Тепло і без дощу: прогноз погоди в Києві на початок тижня

Мешканці Києва зможуть насолодитися теплом та відсутністю дощів на початку тижня. У понеділок, 28 жовтня,…

12 хв. ago

Штраф за відмову від повістки: як уникнути арешту майна

Військовозобов’язані, які відмовляються від повістки, не отримують штраф автоматично, однак ризик адміністративного стягнення залишається. Адвокатка…

20 хв. ago

“У нас величезна армія дезертирів”: Асєєв про необхідність демобілізації в лавах ЗСУ

Український журналіст та колишній полонений Станіслав Асєєв стверджує, що в Україні назріла криза через брак…

29 хв. ago

Солодощі як в Японії: як приготувати справжні моті вдома

Традиційний японський десерт моті, що колись вважався їжею аристократів, тепер можна легко приготувати вдома. Простий…

40 хв. ago

Жорстка посадка літака Ан-2 в Росії: є постраждалі серед парашутистів

У Ставропольському краї Росії літак Ан-2 здійснив аварійну посадку з п’ятьма людьми на борту. Про…

1 годину ago