В Україні набирає обертів явище, яке в народі вже отримало свою назву – «бусифікація». Так називають новий підхід до мобілізації, де «буси» ТЦК зупиняють людей прямо на вулицях, забирають телефони та доставляють затриманих до військкоматів без зайвих пояснень. Юристи кажуть, що такі дії здебільшого незаконні, але суди та ДБР реагують на це неоднозначно.
Загальний сценарій «бусифікації» типовий, інформує видання Телеграф. Пересічний громадянин іде собі на роботу чи в справах, коли раптом – «зустріч» з працівниками ТЦК, які одразу відвозять його до приміщення військкомату, без жодних протоколів чи документів. Наприклад, справа у Красногвардійському районному суді Дніпропетровська описує випадок, коли людину затримали на вулиці, доставили до ТЦК, забрали телефон і примусили пройти військово-лікарську комісію (ВЛК), навіть попри наявність медичних протипоказань. Подібні історії описані сотнями у судових реєстрах по всій країні.
Суди підходять до таких випадків по-різному. В одному з рішень Костопільського районного суду Рівненської області зазначається, що якщо затриманий вже встиг отримати звання, то його автоматично вважають військовим, і «незаконного утримання» тут немає. Іншими словами, мобілізували – значить, захищати свободи пізно.
Другий сценарій судового вирішення справ – відправити позивачів до ДБР. Суди визнають, що порушення закону має місце, але рекомендують звертатися до правоохоронців, які, на жаль, не завжди активно реагують на подібні випадки. За даними ДБР, з 408 справ проти працівників ТЦК, лише 10 завершилися обвинувальними вироками, причому більшість з них стосувалися хабарів.
Проблема в тому, що під час воєнного стану конституційні права можуть обмежуватися, але «бусифікація» створює зону без правового контролю, де порушення залишаються безкарними. Олександр Павліченко з Української Гельсінської спілки з прав людини зазначає: «ТЦК здійснюють затримання, обмежують право на зв’язок і доступ адвокатів, що фактично створює «зону» поза правом».
Співробітники ТЦК самі зізнаються, що їхні дії обумовлені тиском зверху. Як нещодавно сказав нардеп Сергій Рахманін, керівник ТЦК стикається з дилемою: «Виконаю план – уникну покарання. Порушу права – мені нічого за це не буде». У результаті постають корупційні ризики: якщо можна мобілізувати з порушенням, то чому не звільнити за хабар?
Це питання постає ще гостріше, коли бачимо, що система не лише допускає, але й закриває очі на дії ТЦК. Тож поки суди відправляють позови до ДБР, а ДБР займається корупцією серед працівників ТЦК, українці залишаються заручниками «бусифікації», яка перетворила мобілізацію на гру з правами.
Золотий зливок із рекордною вагою 300 кілограмів був виготовлений у ОАЕ. Його внесли до Книги рекордів…
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що у разі протестів на президентських виборах взимку 2025 року в…
У США дослідили офіційну урядову статистику смертності в аваріях і дійшли несподіваних результатів. Виявляється, фатальних…
Суд у Китаї анулював шлюб на вимогу чоловіка, який дізнався, що його дружина приховала історію…
У Києві викрили голову міжрайонної МСЕК, яка допомагала чоловікам отримати інвалідність. Правоохоронці повідомили їй про…
Майбутній король Норвегії – кронпринц Гокон – прокоментував арешт його пасинка Маріуса Хойбі – позашлюбного…