“Люди закінчились”: військовий, що втік у СЗЧ, зробив нову заяву

Після того як піхотинець Сергій Гнезділов публічно зізнався, що пішов у СЗЧ, у соціальних мережах здійнялася буря. Багато військових вчинок Гнезділова підтримали. Чимало — розкритикували.

Самовільне залишення частини

21 вересня військовослужбовець Сергій Гнезділов зізнався, що   самовільно залишив військову частину. Гнезділов заявив, що покинув службу для того, щоб привернути увагу до відсутності строків служби, ясності на законодавчому рівні щодо цього питання та строків демобілізації.

У своєму резонансному дописі він зауважив, що за 11 років війни з Росією українське суспільство і влада “не знайшли спосіб в собі сил серйозно і чесно говорити про реалії затяжної, постійної війни”. Також в пості звинуватив суспільство, в тому, що воно “вірить у ЗСУ”, і при цьому не стає на захист країни. І в той час люди, які виконують свій військовий обов’язок, безстроково залишаються у війську, інші військовозобов’язані громадяни «отримують фейкові інвалідності, фіктивно одружуються з жінками з групами інвалідності, фіктивно усиновлюють та ухиляються від виконання конституційного громадянського обов’язку”.

Реакція Мережі

Тоді допис військового прокоментували декілька сотень цивільних і військових. Одні висловили сподівання, що ситуація у нього, Гнезділова, вирішиться так, що це влаштує обидві сторони – військового та державу, інші відверто засудили вчинок військовослужбовця. На думку останніх, ті, хто вчинив СЗЧ, наражають на небезпеку тих побратимів, які розраховували на службу побратима.

Цей випадок прокоментував і заступник Третьої штурмової бригади Максим Жорін, засудивши дії військового.

Гнезділов про звинувачення у “зраді”

25-го вересня на ютуб-каналі «Бабеля» вийшло інтервʼю Сергія, де він зазначив, що нікого не зраджував, бо у нього в підрозділі немає людей – вони “закінчились”.

“Мені кажуть, що я зрадив свій підрозділ. Кого я зрадив? У мене в підрозділі немає людей, вони “закінчились”, бо у бригади не було ротацій — залишився мій командир, я і двоє людей в підпорядкуванні. Я не виправдовую себе і визнаю, що вчинив кримінальний злочин. Але чому ми говоримо про персоналію, а не про те, що я це зробив, бо законодавство не регулює це питання і всі просто ігнорують проблему?”

Також Гнезділов наголосив, що з позицій не втікав і у нього немає доган чи зауважень до служби.

“Це моє перше СЗЧ. Я з позицій не втікав, у мене немає доган чи зауважень до служби. Я пішов у СЗЧ в Павлограді, коли проходив військово-лікарську комісію: тривалий час у мене були грижові проблеми зі здоровʼям. Я вирішив піти в СЗЧ, коли бігав “совковими” кабінетами і зрозумів, що ця система не має людського обличчя. Це був апогей мого максималізму. Мені немає 25 років. У мене, в принципі, не було життя. Через те, що військові не мають жодних прав на перепочинок, окрім відпустки, я пішов сам. Я казав друзям, що хочу піти відкрито. Мене відмовляли і багаторазово пропонували посади в тилу. Я до останнього моменту вагався, чи казати публічно про СЗЧ, чи воно того варте. Але коли сказав — стало легше.”

Військовий додав, що йшов на цей вчинок з розумінням, що все може бути. Але все ж сподівався, що про проблему відсутності строків хоча б говоритимуть.

“Я зробив усе можливе для того, щоб це питання знову почали обговорювати в суспільстві. Держава мені не залишила інших інструментів. Я понад рік говорив усюди, що потрібна нормальна мобілізація і хоча б ротація. І я не кажу про повну демобілізацію, коли ти відвоював три роки — і все. Я кажу про те, що людям мають дати право. Умовно, відвоювавши три роки, ти хоча б рік як резервіст побудеш вдома і реабілітуєшся. Просто звільніть у запас людину на рік. Покажіть, що вона не гівно. Збільште оперативний резерв: цих у резерв, тих на фронт. Якщо ми зараз закінчимось, хто прийде на заміну?”

Що буде далі

Сергій Гнезділов розповів, що, ймовірно, справу вже перекваліфікували і цим займається Державне бюро розслідувань. Реалістичний сценарій — його заарештують, можливо, триматимуть під вартою. Утім, військовий буде доводити, що виконав свій обовʼязок. 

“Я буду оскаржувати багато моментів у своєму контракті, казати, що справу мають перекваліфікувати з дезертирства на СЗЧ (бо я пішов не з позицій, а з ВЛК). Це буде дуже довгий судовий процес. Тим не менш — поборюся, треба — відсиджу. За новим законом можна добровільно повернутися в частину після СЗЧ і уникнути вʼязниці. Мені багаторазово пропонували повернутись. Система хоче залишитись незмінною і робити вигляд, що нічого не було. Якщо мене все ж не затримають, я буду поправляти здоровʼя, яке сильно посипалось за час служби. Коли у травні мені виповниться 25 років, буду повертатись. Якщо не буде ніяких змін, доведеться тягнути цю лямку з тими, хто її тягне.”