Удар нижче пояса: ТЦК заборонили штрафувати українців

Прийшов оновити дані у ТЦК – але ТЦК оштрафувало на 17 тисяч грн за непостановку на військовий облік у попередні роки. Як свідчить судова практика, такі випадки трапляються у різних регіонах України, , повідомляє  “Судово-юридична газета”.

Зокрема, під час оновлення даних у ТЦК може виявитися, що чоловік перебуває у розшуку, бо в свій час не став на облік військовозобов’язаних, або ж відсутня особова справа чи він у 7-денний строк в свій час не повідомив ТЦК про те, що одружився, народилися діти, почав навчання тощо.

Тож, деяких осіб, що прийшли за оновленням даних, штрафували вже за новим законом, накладаючи штрафи від 17 тисяч грн до 25,5 тисяч грн.

Нагадаємо, що 19 травня набув сили закон №3696-IX, яким були не лише підвищені штрафи, але й змінено статтю 38 КУпАП про строки накладення штрафів від часу вчинення адмінправопорушення.

Втім, згідно з ч. 1 ст. 8. КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Крім того, КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення».

Отже, виникає питання, чи можна за новим законом штрафувати «заднім числом», якщо особа прийшла оновити дані, а отримала штраф за непостановку (на думку ТЦК) на облік військовозобов’язаних в 2019, 2020, 2021 і т. д. роках.

Як свідчить судова практика, суди притримуються позиції, що ТЦК так робити не може.

Наприклад, чоловік побачив у Резерв+, що перебуває у розшуку і добровільно пішов у ТЦК повідомити, що перебуває на обліку з 2008 року і має 3 дітей, але отримав штраф в 17 тисяч грн. У цій справі №539/2247/24 суд дійшов висновку про те, що ТЦК неправомірно кваліфіковано дії позивача за ч. 2 ст. 210 КУпАП, оскільки на час вчинення інкримінованого йому правопорушення його дії не могли підпадати під регулювання цієї статті.  До такого висновку суд дійшов також з огляду на зміст ч. 2 ст. 8 КУпАП, відповідно до якої закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. 

У іншій справі №559/2057/24 йдеться про те, що чоловік 27 травня 2024 року з`явився до ТЦК для уточнення своїх військово-облікових даних. Проте на нього склали протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що він у 2021 році не став на облік військовозобов’язаних.

Станом на 2021 рік частини 3 у статті 210 КУпАП ще не існувало – вона була введена у травні 2024 року. Тож, суд вирішив скасувати постанову ТЦК про штраф, посилаючись на те, що закон про адміністративну відповідальність не має зворотної дії у часі.

До того ж, суди почали звертати увагу на те, що згідно змін до КУпАП «бігати повинні дані, а не люди». Так, у справі №489/4119/24 і скасував штраф 25,5 тисяч грн, який ТЦК наклав на чоловіка за те, що той не повідомив про дружину, дітей і зміну місця роботи. Як зазначив суд, за новим законодавством людину не можна штрафувати за неповідомлення даних, які і так є у держави.

Стосовно обліку строків для накладення штрафів за «старим» законом, який застосовується до вчинених до 19 травня 2024 року адміністративних правопорушень, у тому числі, за непостановку на військовий облік до 19 травня 2024 року, то у постанові від 19 червня 2024 року по справі 712/178/24 Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив наступне.

Враховуючи, що безпосередньо ТЦК здійснював виклик чоловіка на 30 січня 2023 року, а позивач не з`явився за вказаним викликом до ТЦК, то можна дійти висновку, що закінчений склад правопорушення за ч. 2 статті 210-1 КУпАП відбувся саме зазначеної дати.

Вказане дає підстави для висновку, що 30 січня 2023 року є датою вчинення адмінправопорушення та датою його виявлення. Таке підтверджується зверненням ТЦК від 7 лютого 2023 року до Нацполіції щодо розшуку, затримання та доставки громадянина та фактом складання 14 червня 2023 року щодо позивача протоколу за ч. 2 статті 210-1 КУпАП.

Отже, в даному випадку відсутні підстави для висновку, що вчинення позивачем правопорушення мало триваючий характер.

Приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

У період виникнення спірних правовідносин (січень-жовтень 2023 року) до правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 210-1 КУпАП, застосовувався загальний строк накладення адміністративного стягнення, встановлений ч. 1 статті 38 КУпАП.

Зазначеною нормою закону визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення.

Зі змісту статті 38 КУпАП вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

В свою чергу, норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Оскільки оскаржувана постанова винесена 25 жовтня 2023 року, тобто поза межами строку накладення адмінстягнення, встановленого ч. 1 статті 38 КУпАП, вона підлягає скасуванню, а провадження в справі – закриттю, вказав суд.