«Такого більше ніде не існує». Еколог розповів про флору на Каховському водосховищі

За майже рік після підриву російськими військовими Каховської ГЕС на 150 тисячах гектарів штучно створеної водойми утворився густий ліс. Умови, які утворилися на дні Каховського моря після знищення ГЕС, ідеальні для проростання верби. Про це розповів еколог Вадим Манюк. 

Еколог каже, сподівався на місці Каховського моря побачити якісь відкриті ділянки грунту, а побачив суцільне море верби. «Я все ж очікував, що буде більше води, десь могли би бути видні плеса озер, якісь рукави. Я не врахував, що верба піднялася дуже високо. Вона приховує, якщо десь лишилися «вікна» з водою. Я думав, все ж будуть якісь відкриті ділянки. Це неймовірно. Можна з впевненістю сказати, що такого явища на планеті більше ніде не існує», – розповів Манюк.

Зневоднений внаслідок руйнування окупантами Каховської ГЕС нацпарк Великий Луг продовжує відроджуватися та активно вкриватися рослинністю

Умови, які утворилися на дні Каховського моря після знищення ГЕС, на думку еколога, ідеальні для проростання верби. «Абсолютно очікувано було, що саме верба займе такі позиції в плавнях. Тому, що це дерево–піонер. Тобто вона завжди по річках, по річкових долинах, вздовж водойм першою розселяється на піщаних мілинах, на косах. Відповідно, дно Каховського моря в перший рік після зруйнування греблі стало величезною такою піщаною косою. Ці умови просто ідеальні для проростання верби. Вражає те, скільки насіння, яка насіннева база літає у повітрі, адже за один сезон фактично нізвідкіля його вистачило, щоб засіяти весь Великий Луг. Майже 150 тисяч гектарів природних насаджень утворилося, – говорить Манюк.

Якщо дивитись на ліс в цілому, каже еколог, то він однорослий – у середньому рослини, які зростають, досягли 2,5–3,5 метри у висоту. Вадим Манюк зауважив, що все, що на цьому місці могло прорости, вже проросло. Новим насінинам, каже еколог, на даній місцевості уже немає шансу, бо вже зійшла вода і немає достатньої кількості вологи. Але й того, що вже виросло, цілком достатгьо, каже еколог.

«Тепер дерева між собою будуть конкурувати, а з часом почнеться природний процес саморозріджування: якщо зараз на один квадратний метр припадає до 20 рослин, з часом залишиться одне. Врешті–решт, на 10 метрів залишиться лише одне дерево. Це дуже поступовий процес, коли ліс саморозріджується», – пояснив Вадим Манюк.

Одразу від берега колишної водойми тепер йде суцільна стіна верби, поряд із неї помітна вузенька смуга очерету, подекуди видніються окремі рослини напівбур’янових видів. «Це тому, що поряд село. Якби поряд була степова ділянка, ми б бачили так само степові види рослин», – зазначає вчений.

З цікавих рослин у цих заростях він звернув увагу на щавель. «Щавель водяний – типовий такий плавневий вид, йому потрібна вода. Зараз він її тягне з тріщин в глибині, але якщо далі нічого не буде мінятись, то тут буде сухіше і  вологолюбиві види поступово зникатимуть», – пояснює еколог.

Науковці досліджують дно Каховського водосховища, Херсонщина, жовтень 2023 р.

Шпарини, які утворилися на дні Каховського водосховища через пересихання мулу,  також виконують екологічну функцію, каже Вадим Манюк, з них проростає мох, і навіть каркаси.

«Каркас західний проростає збоку, зі шпарин. Якби тут був суцільний ґрунт, без тріщин, у цих насінин не було би шансів прорости. У цих шпаринах з часом буде найбагатший ґрунт через те, що в нього все буде стікатися. для нас це шпарина, а для екосистеми це щось необхідне. Те, що створює додаткове біорізноманіття», – зазначає еколог.

Також еколог звернув увагу на лаксман, типовий вид південних плавнів, він також вже росте на території новоутвореного лісу.  

Нагадаємо, після підриву окупантами Каховської ГЕС не відбулося домінування інвазійних видів, тому дно водосховища активно заростає вербами. Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського держуніверситету Іван Мойсієнко, який разом з іншими науковцями досліджує ділянки Національного природного парку «Кам’янська Січ».

Вчений зазначив, що жоден з цих негативних сценаріїв не реалізувався: не було пилових бур, не було засолення і немає домінування інвазійних видів. Домінують аборигени – місцеві рослини.

Нагадаємо, що 6 червня, російськими окупаційними військами було здійснено підрив Каховської ГЕС. Місцевих жителів   евакуювали із потенційних районів затоплення. Крім греблі, російські окупанти підірвали турбіни та генератори Каховської ГЕС. Це збитки мінімум на мільярд доларів, не рахуючи витрат на відновлення греблі і затоплених територій.