В умовах воєнного стану в Україні фейкові новини стали ключовим інструментом інформаційної війни, що активно використовується ворогом для дестабілізації ситуації в країні. Поширення неправдивої інформації може спричиняти паніку, підривати моральний дух населення та знижувати довіру до державних інституцій.
Яка відповідальність передбачена в Україні за поширення неправдивої інформації, розповів адвокат, керівник Адвокатського об’єднання “Діксі Лекс” Вадим Заворітний.
За його словами, в Україні відповідальність за розповсюдження фейкових новин передбачена як адміністративним, так і кримінальним законодавством.
Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у статті 173-1 передбачає покарання за дії, які можуть викликати паніку чи порушити громадський порядок. За це передбачено штраф у розмірі від 10 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (станом на сьогодні 1 неоподаткований мінімум доходів громадян складає 17 гривень) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.
Залежно від змісту та обставин, поширення неправдивої інформації може кваліфікуватися за такими статтями Кримінального кодексу України:
“Такі порушення можуть мати серйозні наслідки, різні строки ув’язнення. Вони залежать від характеру та тяжкості правопорушень”, – зазначив Заворітний.
В умовах війни інформаційна безпека є важливою складовою національної безпеки. Адвокат наголошує, що розповсюдження фейкових новин, маніпулятивної інформації та пропаганди є одним із інструментів гібридної війни, спрямованої на дестабілізацію ситуації всередині країни, підрив морального духу населення та послаблення довіри до державних інституцій.
Зокрема, багато таких новин поширюють через соціальні мережі. Користувачі часто можуть читати та розповсюджувати їх без належної перевірки та критичного аналізу.
Адвокат наголошує, що кожен громадянин може зробити свій внесок у захист інформаційного простору. Для цього варто дотримуватися наступних правил:
Захист честі, гідності та ділової репутації в Україні тісно пов’язаний із правом на спростування недостовірної інформації та можливістю вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Це питання врегульоване Цивільним кодексом України (ЦКУ) та Законом України “Про інформацію”.
Стаття 277 ЦКУ передбачає, що фізична особа, чиї немайнові права були порушені через поширення недостовірної інформації про неї чи її родину, має право вимагати:
Якщо поширювач інформації невідомий, постраждала особа може звернутися до суду з вимогою встановити факт недостовірності та домогтися її спростування.
Згідно зі статтею 280 ЦКУ фізичні особи мають право вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Проте, обов’язок довести факт нанесення шкоди та визначити її розмір покладається на позивача.
Суд, розглядаючи такі справи, враховує:
Згідно зі статтею 31 Закону України “Про інформацію”, органи державної влади та посадові особи мають право вимагати лише спростування недостовірної інформації. Вони не можуть претендувати на відшкодування моральної шкоди, навіть якщо недостовірна інформація завдала їм репутаційних збитків.
Смерть — це неминуча частина життя, яку кожна жива істота рано чи пізно переживає. Вона…
Експертка з прибирання і засновниця Perfectly Imperfect Ліндсі розкрила простий спосіб, як відіпрати сильно брудні білі…
У деяких випадках укус кліща може викликати у людини розвиток алергії на червоне м'ясо. На…
У Чехії набув чинності закон Lex Ukraine VII, який суттєво змінює умови медичного страхування для…
В Україні готують пенсійну революцію. Уряд обіцяє запустити нову накопичувальну систему, яка має нарешті доповнити…
Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ (МВС) в Києві оголосив два масштабних тендери на закупівлю…