Після Великодня ситуація з мобілізацією в Україні суттєво зміниться. Вже з 1 травня ТЦК почнуть працювати за новими орієнтирами: кого шукатимуть, кого точно призиватимуть і чому “броня” вже не завжди рятує — розповідаємо простою мовою.
Як працює мобілізація і хто під прицілом
В Україні діє кілька типів мобілізації: загальна (на всю країну) та часткова (по окремих регіонах чи галузях). Після 1 травня ТЦК почнуть діяти активніше — це пов’язано зі змінами у військовому плануванні.
Перш за все, згідно з чинним законом, під призов потрапляють чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо:
- вони визнані придатними до служби;
- не мають офіційної відстрочки;
- не мають статусу заброньованих працівників.
Особливо активно будуть шукати тих, хто раніше вже проходив службу або має відповідну підготовку.
Молодь — теж у фокусі, але з нюансами
Хлопці віком від 18 до 25 років не підлягають обов’язковому призову, але винятки є:
- офіцери запасу;
- ті, хто служив строкову службу раніше.
Усім іншим молодим чоловікам доступна контрактна служба — добровільна, але з чіткими умовами.
А як щодо жінок?
Жінки, які вже перебувають на військовому обліку, можуть долучитися до служби за власним бажанням. Також їх можуть залучити до робіт, пов’язаних з обороною країни, але тільки якщо самі погодяться.
Які обов’язки у військовозобов’язаних?
Під час мобілізації кожен, хто має відповідний статус, зобов’язаний:
- з’явитися до ТЦК після повістки;
- надати транспорт або майно для потреб армії (з компенсацією);
- щороку проходити медогляд;
- мати при собі військовий квиток (паперовий або в “Дії”);
- повідомляти ТЦК про зміну даних протягом 7 днів.
Бронювання через “Дію” — з грудня
З 1 грудня 2024 року повертається система бронювання для працівників критичних підприємств. Заявки подаватимуть виключно через портал “Дія”, про що раніше повідомив віцепрем’єр Михайло Федоров.
👉 Одним словом: після 1 травня ТЦК отримають чіткі орієнтири і почнуть діяти активніше. Якщо підпадаєш під критерії — час бути максимально в курсі своїх прав і обов’язків.
