Еліта мала показати приклад: соціолог вказав на коріння примусової мобілізації

В Україні активно обговорюють явище, яке отримало назву “бусифікація”. Цей процес став особливо помітним в умовах довгої війни та зростаючих вимог до чисельності армії.

На думку соціолога Євгена Головахи, директора Інституту соціології НАН України, на появу та розповсюдження цього явища вплинули кілька факторів, які важливо розуміти, щоб пояснити, чому ситуація дійшла до таких заходів.

Про них він розповів в інтерв’ю IPG Journal.

Представники ТЦК, скрін з YouTubeПредставники ТЦК, скрін з YouTube
Представники ТЦК, скрін з YouTube

По-перше, Головаха каже, що відсоток людей, які готові добровільно ризикувати життям заради спільної справи, завжди обмежений. І в Україні, як і в будь-якому іншому суспільстві, цей ресурс добровольців поступово вичерпується.

“На жаль, у суспільстві була створена певна атмосфера, що нібито ресурс добровольців невичерпний”, – каже він.

Ця ілюзія, за його словами, призвела до того, що суспільство не було готове до таких масштабів мобілізації.

“Однак потрібно було відразу розуміти, з ким ми маємо справу: Росія – це країна, яка ставить за мету знищення української нації, України як держави. Отже, якщо нація хоче існувати, необхідно приймати закони про мобілізацію, впроваджувати послідовну державну політику щодо мобілізації.”

Вибух в ТЦК Рівного, фото – Національна поліція

По-друге, Головаха говорить про важливість вертикальної солідарності. Це означає, що спочатку в армію повинні були йти ті, хто займає високі соціальні позиції. Аристократи та впливові верстви суспільства завжди були зобов’язані першими йти на фронт, щоб показати приклад для інших.

“Я дивуюся, що це не було продемонстровано, адже у будь-який час аристократи першими йшли воювати – так, вони могли бути організаторами в армії, але їхня участь вважалася обов’язковою”, – пояснює соціолог.

ТЦК. Фото: скрін youtube

Третій чинник, який, на думку Головахи, відіграв важливу роль у “бусифікації”, – це “розрекламований” контрнаступ. Психологія людей влаштована отже їм простіше чекати нічого, ніж сподіватися перемогу й у результаті отримати її.

“Інакше це провокує великий стрес, почуття втрати: щось було обіцяно, але воно не сталося. І це те, що сталося з контрнаступом”, – пояснює фахівець.

І хоча, за словами Головахи, нинішня ситуація на фронті сильно впливає на моральний стан населення, він не прогнозує остаточної втрати стійкості у суспільстві. Але якщо не буде успіхів на фронтах, це продовжить чинити тиск на населення і здатність підтримувати готовність захищати країну.

Ткаченко Валентина

Recent Posts

В метро Києва з’явилися нові знаки: що вони означають

Київський метрополітен розпочав тестування нових інформаційних покажчиків на ескалаторах. За інформацією комунального підприємства, спеціальні наліпки вже встановлені…

30 хв. ago

Можуть забрати квартиру: українців попередили, хто ризикує виселенням через комуналку

Під час воєнного стану українцям дозволили тимчасово не платити за комунальні послуги без страху залишитися…

35 хв. ago

Штраф до 3655 грн: українцям заборонили рвати весняні квіти – кому прилетить

З приходом весни в Україні починають з’являтися перші квіти — проліски, шафран, білоцвіт. Але замість…

42 хв. ago

Україна готується до запуску нової форми грошей: що потрібно знати

В Україні буде впроваджена цифрова гривня – нова форма грошей, яка поєднає в собі елементи…

1 годину ago

Італійське місто, яке було “оплотом” мафії, тепер зачаровує туристів

Не так давно частини південного портового міста Барі в Італії були оплотом мафії, але тепер столиця Апулії…

1 годину ago

Пощастило тим, хто має город: ціни на картоплю злетять – садіть урожай чи голодуйте

Українцям варто підготуватися до високих цін на перші партії молодої картоплі цього сезону, вважає економіст Олег Пензін,…

1 годину ago