Кадровий голод в Україні: чому так важко знайти роботу

Останніми місяцями фахівці ринку праці, представники великих рекрутингових агенцій та провідні сайти з роботи констатують, що в Україні зараз відчувається досить велика нестача робочих рук як і робітничих спеціальностей, так і у сфері розумової праці.

Роботодавці скаржаться, що не можуть знайти, приміром, висококваліфікованих токарів чи фрезерувальників, або маркетологів, логістів чи проджект-менеджерів. Тим часом ЗМІ фігурує відчутна цифра – 2 млн вакансій.

Главред вирішив зануритися у стан ринку праці України та прояснити, чи насправді є кадровий голод, які заробітні плати пропонують кандидатам та чого чекати далі.

Чи є кадровий голод?

“Від місяця до місяця на ринку праці спостерігаються декілька ключових трендів, як-от дефіцит кадрів у робітничих професіях, збільшення кількості вакансій для ветеранів, вимоги щодо знання англійської мови, поступове збільшення заробітної плати”, – зазначає у коментарі Главреду пресменеджер сайту з пошуку роботи Work.ua Вікторія Білякова.

Приміром, у січні-лютому 2024 року шукачі на ринку праці були надто активними, а роботодавці збільшували кількість вакансій, які вони розміщували на цьому сайті. Так, у лютому цей показник зріс на 7%. Проте у Work.ua вважають, що до того ж зменшилася конкуренція серед шукачів роботи, що каже лише про одне – на ринку праці дійсно відчувається певний кадровий голод.

З цим твердженням погоджується й екс-міністр соціальної політики Андрій Рева. Поза тим він вважає, що вакансій в Україні завжди було вдосталь, навіть у перші місяці повномасштабного вторгнення.

“Те, що наразі ми відчуваємо кадровий голод, дуже просто пояснити: більше 5 мільйонів дорослих людей виїхало за кордон і на фронт було призвано понад 1 мільйон осіб. Але вакансій забагато ще й тому, що роботодавці в Україні продовжують виплачувати досить низьку заробітну плату. Тому на ті робочі місця, особливо у державних службах зайнятості, люди не дуже хочуть іти працювати. На багатьох з них, особливо у провінції, роботодавці пропонують зарплатню нижчу за 7-8 тисяч гривень. Зазначу, що з 1 квітня це буде нижче мінімальної заробітної плати (8 тисяч гривень)”, – каже експерт.

А от завідувач відділу досліджень ризиків у сфері зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Олександр Цимбал взагалі не погоджується зі своїми колегами-експертами. Так, він вважає, що 2 мільйони вакансій, на яких сьогодні наголошують деякі аналітики, взагалі не відповідає ніякій дійсності.

“Те, що нам казали – у перші місяці війни рівень безробіття склав 30%, було справжньою нісенітницею. 2 млн вакансій, – це так званий комулятивний підрахунок за рік. Тобто у даний час (на кожен день) кількість вакансій не перевищує 40-70 тис. Але і це ще не все. Приміром, на такі широкозатребувані спеціальності, як водій і кухар дійсно великий попит, проте це не від різкої нестачі кадрів. Це пояснюється дуже просто: зазвичай, людина цих професій працює на кожному місці не більше 1-2 місяців”, – зазначає він.

Проблема у плинності кадрів?

На думку Цимбала, у цих та багатьох інших професіях дуже високий показник плинності кадрів: людині обіцяють високу заробітну плату та хороші умови праці, а після оформлення виявляється, що все не так добре і фахівець швидко йде з роботи. І знову починає шукати вакансію і звісно, що це все відображається на ринку праці і показує яскраво, що людей на певні посади не вистачає.

І Цимбал, і Рева впевнені у тому, що роботодавцям вже давно пора підвищувати середні заробітні плати, а вони уперто цього не хочуть робити.

Поза тим, навпаки на чимало вакансій так званої інтелектуальної праці, приміром, маркетологів, спостерігається дуже високий конкурс серед кандидатів.

Висококваліфікованих робочих цінують далеко не всюди

Як свідчить інформація, надана Work.ua, у лютому 2024 року найбільше вакансій на цьому сайті було за фахом “Робочі спеціальності, виробництво” – понад 16 тисяч. Зростання до січня становило 9%.

За багатьма спеціальностями, особливо різноробочі та висококваліфіковані спеціалісти (ті ж токарі, фрезувальники, заточники тощо) спостерігається шалений попит і досить мала пропозиція. Підприємства, особливо у столиці та великих містах пропонують й досі пристойну платню фахівцям: від 25 до 50 тис. гривень. Різноробочі – набагато менше. Проте є вакансії, де пропонують, приміром, на будівництві чи підсобними працівниками на підприємствах – до 20 тисю гривень. За інформацією Вікторії Білякової, зарплати на робочі спеціальності у лютому зросли на 5% і у середньому становили 20 тис. гривень.

“Однак приватний бізнес не платить таких грошей, навіть висококваліфікованим робочим. Пропонують вони, дійсно до 50 тис. гривень, а насправді виявляється до 20 тис. гривень. До того, ж ми занедбали профтехосвіту – якщо кількість вишів, які готували поза “нормою” економістів та юристів збільшилася у роки Незалежності з 250 до 1500, то кількість профтехучилищ навпаки знизилася втричі, а то й більше. Держава все робила (і робить зараз) для того, щоб зробити професію, приміром, токаря не важливою. А роботодавці теж не цінують таких унікальних та необхідних фахівців, занижуючи їм заробітні плати за таку тяжку роботу”, – зазначає Андрій Рева.

Військові у дефіциті

Найстрімкіше зростання кількості вакансій є за категорією “Охорона, безпека”. Саме там, за інформацією Work.ua, розміщують свої вакансії Сили оборони України. Проте, звісно, що для військових, які служать на фронтах війни та охоронників якихось фірм та компаній зарплати дуже сильно різняться. Ті ж самі охоронники у середньому отримують не більше 20 тис. гривень (зростання за лютий до січня 2024 року становило 14%).

“Найвищі середні зарплати – понад 70 тис. гривень – ринок праці пропонує фахівцям для Сил оборони України: розвідникам, гранатометникам, пілотам дронів, снайперам, стрільцям тощо”, – зазначає Вікторія Білякова.

Звісно, що на ці військові спеціальності відчувається велика нестача кадрів, проте, приміром, Work.ua зазначає, що у лютому Сили оборони отримали практично 19 тис. відгуків від шукачів саме завдяки співпраці з цим сайтом щодо пошуку роботи. Але це на 8% менше, ніж у січні.

40% медзакладів відчувають брак фахівців

За інформацією гуманітарного агентства Zdorovi, наприкінці 2023-початку 2024 років практично 40% українських медзакладів відчували брак лікарів, і особливо гостра ситуація на деокупованих територіях.

Проте, за інформацією Work.ua середні заробітні плати лікарів та середнього медперсоналу за останні два місяці практично не зросли. Вони отримують до 20 тис гривень і трохи більше, однак стоматологи заробляють набагато більше – до 40 тис. гривень. Цікаво, що у хороших фірмах медичні сестри зараз заробляють у деяких випадках не менше, ніж лікарі (до 20-25 тис. грн). У середньому їхні зарплати становлять 13-15 тис. гривень в залежності від регіону України.

Тут слід зробити важливе уточнення: ці показники заробітних плат у сфері охорони здоров’я стосуються мирних територій. Лікарям, фельдшерам та медичним сестрам, які працюють у особливо важких умовах у безпосередній близькості до лінію фронту чи на самому фронті, звісно, що платять на 50 – 100% більше, ніж “мирним” медичним працівникам.

За ким роботодавці “бігають”

Що цікаво для теперішнього стану ринку праці – це зростання попиту та навіть в окремих випадках нестача таких фахівців, як бармен чи бариста, комплектувальників, вчителів шкіл та середніх начальних закладів.

Попит на барменів свідчить про поступове але велике відновлення ринку громадського харчування. Роботодавці пропонують в основному для таких фахівців зарплату 13-18 тис. гривень на місяць, не враховуючи, звісно, чайові.

Заробітна плата комплектувальників товару на різних фірмах та на складах становить від 17 до 25 тис. гривень на місяць. Проте, як ми зазначали вище, часто-густо роботодавці лише обіцяють таку платню, а насправді потім платять значно менше і у комплектувальників товару спостерігається дуже велика плинність кадрів. Причому, як у столичному регіоні, так і в інших містах та селищах України.

Вчителя шкіл та середніх навчальних закладів у середньому отримують 12-20 тис гривень, вчителя англійської або іншої іноземної мови (особливо на різних курсах) отримують більше – до 30 тис. гривень.

Спеціальності, де високий конкурс

Що стосується заробітних плат у недефіцитних спеціальностей, то ту тут є цікава тенденція – за спостереженнями Work.ua, у таких категоріях, як “Сільське господарство” та “Нерухомість” вони знизилися відповідно на 5 та 4% і становлять зараз теж відповідно 20 та 35 тис. гривень.

“Серед цивільних професій (крім керівників та сфери ІТ) найбільші зарплати у лютому мали: медіабайер (50 тис. грн), водій-міжнародник (45 тис. грн), кераміст, рихтувальник, тонувальник (40 тис. грн)”, – каже Вікторія Білякова.

Попри значну кризу на ринку IT-фахівців, (там спостерігається відчутне насичення кадрами) там пристойні заробітні плати – від 60 до 130 тис. гривень в залежності від фаху та досвіду роботи.

Дуже зросла конкуренція у категоріях “Юриспруденція”, “Маркетинг, реклама, PR”, “ЗМІ, видавництво, поліграфія”.

Маркетологам зараз пропонують заробітні плати від 20 до 50 тис. гривень, журналістам та редакторам – 15-30 тис гривень, юристам – початківцям від 8 до 12 тис. гривень, а фахівцям з досвідом до 40 тис. гривень.