Повномасштабна війна з Росією триває вже третій рік, тому Україна шукає нові підходи до мобілізації і управління людськими ресурсами. Одна з пропозицій, яка викликає гарячі суперечки — це запровадження так званого економічного бронювання, тобто можливості для підприємств заради економічної стабільності платно бронювати певну кількість співробітників. Міністерство економіки України планує ввести кілька моделей такого бронювання вже у жовтні-листопаді.
Хоча можливість забронювати своє робоче місце за певну суму ще не впроваджена, вона вже встигла викликати хвилю невдоволення. Як вважає частина критиків, система бронювання посилить розрив між заможними і незаможними людьми.
— Одним лише цим рішенням війна автоматично перетвориться на війну бідних заради збагачення багатих, — застерігає військовий експерт та ветеран АТО, колишній боєць батальйону “Айдар” Євген Дикий.
На його думку, говорити про плюси економічного бронювання взагалі недоцільно. Якими б ці плюси не були, вони незрівнянно перекриваються мінусами.
— Я розумію логіку тих, хто хоче це запровадити. Наскільки мені відомо, тут грають роль два фактори. Перший — це великий тиск з боку бізнес-лобістів, які втрачають кваліфіковану робочу силу й не хочуть цього допустити. Другий фактор — це величезний дефіцит нашого бюджету, — говорить він.
За його словами, зараз влада креативно шукає будь-які додаткові джерела надходжень. Можливо, хтось підказав їм ідею легалізувати те, що вже і так існує. Мовляв, якщо й так можна “відкупитися” від мобілізації, давайте це легалізуємо, і нехай гроші йдуть у бюджет, а не в кишені військкомів.
— Однак, я взагалі не вважаю цей аргумент про легалізацію чимось позитивним. Він, можна сказати, злочинний. Це схоже на те, щоб сказати: “Якщо вже існують педофіли, перестаньмо їх саджати, легалізуємо і введемо штраф за зґвалтування дитини”. Це абсурд, і таке ж абсурдне й економічне бронювання, — наводить приклад Дикий.
Експерти побоюються, що можливість “відкупитися” від служби може негативно вплинути й на готовність громадян захищати країну. А наша війна — це національно-визвольна війна, всенародна боротьба за виживання країни та нації.
— Ідея економічного бронювання, на мою думку, є одним із найбільш згубних рішень у цій війні. Тому рішення не тільки не наблизить нас до перемоги, а навпаки — наблизить нас до поразки, — наголошує Євген Дикий.
За його словами, він знає, що автори цього законопроєкту не пов’язані з Кремлем і не є російською агентурою. Але, дивлячись на очікувані результати, якби Кремль шукав спосіб розколоти наше суспільство, створити прірву між армією та рештою населення, яку потім буде важко подолати навіть після перемоги, то кращої ідеї в Кремлі не могли б придумати.
— Я не часто висловлююся так категорично. І дуже сподіваюся, що ці аргументи будуть почуті ще до внесення закону в Раду. Але якщо його все ж таки внесуть, наш обов’язок — звертатися до законодавців і тиснути на них усіма можливими методами, дозволеними під час воєнного стану. Все, що не заборонено, має бути використано, аби не допустити ухвалення цієї фатальної помилки, яка значно підвищує ризик поразки у цій війні, — говорить ветеран АТО і військовий експерт.
Вигнали корупцію через двері військкоматів, а вона влізла у вікно бізнесу — так вважають критики системи, наголошуючи на ризиках появи нових лазівок.
— Роботодавці можуть створювати фіктивні робочі місця для “лівих” співробітників, аби ті могли уникнути мобілізації. З одного боку це може зменшити корупцію у військових комісаріатах, але з іншого — це легалізує її серед громадян і бізнесу, — попереджає керівник Благодійного Фонду Мир і Ко Мирослав Гай.
Наразі складно судити, адже остаточної форми цього економічного бронювання ми не бачимо.
— Наприклад, наразі бронювання доступне для компаній, які забезпечують обороноздатність держави або відповідають за критичну інфраструктуру. Таких працівників дійсно потрібно бронювати. Також я б обов’язково бронював працівників медичної сфери, особливо унікальних фахівців, таких як хірурги, онкологи. Тобто тих, хто має особливі знання та компетенції, — ділиться думкою Мирослав.
За його словами, навіть те, що вже існує, не завжди працює належним чином.
— Ми маємо Конституцію України, яка передбачає не тільки права, але й обов’язки громадян. Одним з таких обов’язків є захист суверенітету і держави. Тому я не впевнений, що економічне бронювання — це правильне рішення, — говорить волонтер.
Мирослав Гай стверджує, що знає випадки, коли великі компанії використовували різні схеми, щоб забронювати своїх топменеджерів або спеціалістів. Але він знає й інші приклади, коли керівники великих підприємств пішли на фронт самостійно.
— Крім того, економічне бронювання може сприяти маніпуляціям з боку роботодавців. Вони можуть тиснути на працівників, погрожуючи виключити їх зі списку, якщо ті не виконуватимуть певні вимоги. В Україні профспілки функціонують не на повну потужність, тому це може призвести до порушення прав працівників, — каже він.
Економічне бронювання має на меті допомогти підприємствам зберегти ключових фахівців і забезпечити стабільну роботу, наголошує в розмові з “Телеграфом” економіст Ілля Несходовський.
Згідно з однією з запропонованих моделей бронювання, економічне бронювання залежить від рівня заробітної плати. Вона повинна бути суттєво більшою за середню по Україні, тобто близько 35 тисяч гривень.
За такої системи, роботодавці матимуть можливість зберегти ключових спеціалістів, підвищуючи їм зарплату до рівня, що відповідає вимогам бронювання.
Це також створить стимул для самих працівників. Замість того, щоб шукати обхідні шляхи уникнення призову, вони будуть зацікавлені в офіційному працевлаштуванні з високою зарплатнею. Таким чином, працівники отримають певну стабільність та захист від мобілізації, що, на думку економічного аналітика, може позитивно вплинути на їхнє відчуття безпеки та планування майбутнього.
Стабільно працюючі підприємства означають більше податків до бюджету країни. У фінальній версії законопроєкту про підвищення податків закладаються норми і про економічне бронювання. А очікувані надходження від підвищення податків складають 58 млрд грн у 2024 році та 137 млрд грн у 2025 році.
— Якщо підприємства працюють, то працює й економіка, сплачуються податки, і надходження до бюджету зростають. Що стосується справедливості такого підходу, це суб’єктивне питання. Адже для перемоги потрібні не тільки солдати на фронті. Потрібно також забезпечити їх озброєнням, снарядами, одягом, що неможливо без функціонуючої економіки, — говорить Ілля Несходовський.
За його словами, все залежить від того, яку модель бронювання затвердять остаточно.
— Я вважаю третю модель бронювання більш справедливим варіантом порівняно з іншими запропонованими, які дозволяли фактично “відкупитися” від мобілізації, заплативши трохи більш як 20 тисяч гривень. Це дійсно було несправедливо, — говорить економіст.
При цьому потрібно розглянути й питання демобілізації тих, хто вже знаходиться на фронті.
— Має бути розуміння, коли та за яких умов люди можуть повернутися додому. Тільки тоді економічне бронювання буде повністю зрозумілим і справедливим, — говорить Ілля Несходовський.
Хай там як, офіційне бронювання може зменшити кількість випадків хабарництва безпосередньо у військкоматах.
— Ці гроші підуть на армію, на підтримку мотивованих бійців, а не в кишені корумпованих чиновників, — вважає військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.
Він вважає, що це рішення дозволить вийти з досить складної ситуації. Зараз зростає кількість корупційних схем, пов’язаних із хабарями представникам ТЦК та військовим. Ці скандали постійно з’являються у відкритих джерелах.
— Людина, яка не хоче йти в армію, буде поганим, немотивованим і неефективним військовим. Такі люди намагаються відкупитися від служби, даючи хабарі, що лише підсилює корупцію. Від цього страждає країна. Тому я вважаю правильним підходом дозволити тим, хто не бажає служити, офіційно купити бронь. Я повністю підтримую цей варіант і не бачу в ньому жодних недоліків — лише переваги, — говорить Олександр Коваленко.
Таку ж думку має економіст і колишній міністр економіки України Володимир Лановий. За його словами, економічне бронювання — це легалізація того, що сьогодні відбувається незаконно.
— Загалом, я вважаю, що нововведення є позитивним рішенням. Економічно воно обґрунтоване та логічне. Якщо заброньованих людей стане занадто багато і це заважатиме поповненню армії, можна підняти ставки. Бронювання може коштувати не 20-30 тисяч гривень, а 40-50 тисяч. Економічні регулятори дозволять підтримувати баланс між кількістю працівників і тим, хто йде на фронт. Тому підприємства будуть змушені залишати лише найважливіших спеціалістів, — говорить економіст про другу систему бронювання.
За словами економіста, важливо розуміти, що тил має бути міцним. Якщо мобілізувати всіх без винятку, внутрішній порядок у країні буде порушено.
— З історії відомо, що навіть сильні армії, як, наприклад, німецька під час Першої світової війни, програвали через внутрішні економічні труднощі. Тому не можна нехтувати важливістю стабільної економіки, — переконаний Лановий.
Експерт погоджується, щодо можливих корупційних схем всередині самого бізнесу. Але тут, за його словами, важливу роль відіграє контроль з боку відповідальних органів. Територіальні комісії мають відповідати не тільки за мобілізацію, але й за планування, підготовку майбутніх воїнів, враховуючи їхні професійні та військові спеціальності. Завдання полягає не в тому, щоб просто набирати якомога більше людей, як це робиться в Росії, а в тому, щоб забезпечити справедливий і ефективний процес мобілізації.
У середині 2024 року український парламент отримав на розгляд законопроєкт №11331, покликаний регулювати процес економічного бронювання. Хоча законопроєкт досі не пройшов подальшого розгляду, уряд запропонував бізнес-спільноті кілька варіантів механізму отримання броні.
Перший варіант, описаний у законопроєктах №11331 та №11332, дозволяє компаніям бронювати будь-якого працівника, незалежно від рівня його заробітної плати. Умовами для цього є сплата спеціального збору, відсутність податкової заборгованості та мінімальний місячний дохід підприємства понад 61 200 грн. Ця модель також поширюється на ФОПів, зареєстрованих щонайменше за пів року до впровадження закону.
Другий варіант, запропонований у законопроєкті №11331-1, фокусується на бронюванні працівників з високими зарплатами, які, відповідно, генерують більші податкові надходження. Хоча точний поріг заробітної плати ще не визначено, у медіа згадується сума близько 30-35 тисяч гривень на місяць.
Третій варіант, представлений у законопроєкті №11331-2, є гібридним. Він передбачає можливість бронювання для працівників із зарплатою не менше 36 тисяч гривень, а також для ФОПів з місячним доходом понад 61 тисячу гривень.
В такому разі суб’єкти господарювання, які бронюють військовозобов’язаних працівників, повинні сплачувати до державного бюджету збір, що дорівнює сумі тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20,400 грн — Ред.). Це та сума, яку мають сплатити підприємства за бронювання одного військовозобов’язаного працівника.
10 вересня прем’єрміністр Денис Шмигаль анонсував зміни до механізму бронювання, причому закликав відійти від формулювання “економічне бронювання”, а користуватися формулою “воюй або працюй”. “Відкупитися від захисту Батьківщини буде неможливо. Це ключовий принцип, це — червона лінія”, — наголосив глава уряду. За його словами, зміни мають бути впроваджені найближчим часом.
Скандали навколо зіркового експодружжя Бреда Пітта та Анджеліни Джолі не вщухають. Виявилося, що акторка не дозволяє бачитися його…
Головний рупор Кремля в соцмережах, заступник голови Ради безпеки РФ та колишній російський президент Дмитро…
В Україні продовжуються військовий стан та мобілізація, а отже, чоловіки віком від 18 до 60…
В Ізраїлі посилюється втома від війни, кількість жертв зростає, а масштаби бойових дій розширюються. Про…
Командувача угрупованням російських військ "Південь" генерал-полковника Геннадія Анашкіна звільнили з посади через неправдиві заяви про хід…
Армія Російської Федерації намагається зробити "Шахеди" зі штучним інтелектом. Їх мета - створити рої безпілотників.…