Мобілізація заброньованих: за два роки вже не дивина

Вчився на очній формі в університеті, але зустрів “креативного” воєнкома і тепер – в навчальному центрі. Був заброньований, але в ТЦК “запідозрили”, що незаконно, – і вже у військовій частині. Розповідаємо, як виконують мобілізаційні плани окремі ТЦК та СП.

Військовозобов’язані, яким надана відстрочка від призову за мобілізацією, не можуть бути мобілізовані. Здавалося б, які тут можуть бути варіанти? Підприємство забронювало працівника, чи він отримав законну відстрочку, оскільки доглядає за близькими чи навчається. Втім, окремі керівники територіальних центрів комплектування чи то вважають, що плани необхідно виконувати попри законодавчі обмеження, або ж переконані, що вони вище за закону і на законодавчі приписи не зважають, відправляючи до війська, зокрема студентів та заброньованих працівників.

“Війна – справа молодих”

Останнім часом, серед іншого, під впливом ситуації на фронті, активно обговорюється зниження призовного віку. Нардеп та боєць ЗСУ Роман Лозинський в одному з інтерв’ю припустив, що нещодавнє зниження призовного віку до 25 років не останнє. Деякі військові взагалі наполягають на зниженні до 20 років. Втім, призов юнаків молодших ніж 25 років і так відбувається за умови, що вони перебувають на обліку військовозобов’язаних (планується заборонити призов обмежено придатних, яким не виповнилося 25 років).

Молодь йде до війська і добровільно, хоча це далеко не хвиля 2022 року. Тож хвилю вирішили стимулювати силоміць.

Приміром, один з військкомів вирішив вливати свіжу кров в армію, не звертаючи уваги на якісь там законодавчі обмеження. Як йдеться у справі з Єдиного державного реєстру судових рішень, він дозволив забрати до війська студента денної форми навчання медичного вишу з Полтави, якому навіть не виповнилося 25 років та який не мав військової підготовки.

Як зазначається в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду, керівник ТЦК навіть не перевіряв підстави для надання відстрочки (що він зобов’язаний зробити згідно з законодавством) – просто  відправив студента до військової частини. Суд наказ про мобілізацію скасував лише через більше ніж два роки після цього. До речі, хоча представники ТЦК судове засідання проігнорували, вони ще мають можливість повернути студента в армію, якщо, звичайно, виграють справу в апеляційній інстанцій.

Студента Харківської юридичної академії імені Ярослава Мудрого мобілізували до війська на початку повномасштабного вторгнення. Як йдеться у рішенні суду, хлопець мав відстрочку від мобілізації у зв’язку з навчанням. Але це, як і в попередньому випадку, не завадило ТЦК відправити спудея до війська. Студент намагався повернутися до очного навчання без суду. Проте у задоволені відповідного рапорту про звільнення йому відмовили. А в ТЦК в усній формі натякнули, що “потяг пішов”. Крапку в цій “суперечці” поставила Феміда, ухваливши рішення на користь студента. Але сталося це лише за два роки після мобілізації.

Взагалі далеко не всім здобувачам вищої освіти, які хочуть повернутися до навчання після примусової мобілізації, вдається це зробити. У Кропивницькому суд відмовився скасовувати мобілізацію студента Центральноукраїнського національного технічного університету. Судді вирішили, що чоловік не скористався відстрочкою, оскільки не писав заяву до ТЦК про її оформлення, а відповідно до постанови Верховного суду мав повідомити про своє право. Крім того, служителі Феміди зауважили, що рапортів про звільнення зі служби мобілізований також не подавав.

І, до речі, після вивчення справ у Реєстрі судових рішень, можна зробити висновок, що невчасне подання підтвердних документів щодо права на відтермінування служби, є доволі популярною причиною відмови у студентській відстрочці. Причому, це стосується як вікових, так і молодих студентів.

“Нечесне” бронювання

Окремі військкомати не цураються поповнювати військо і шляхом залучення заброньованих працівників. Так, на Полтавщині керівник одного з ТЦК вирішив, що за неявку на ВЛК за повісткою, отриманою під підпис, заброньованих військовозобов’язаних потрібно не тільки штрафувати, а і  відправляти до армії попри законодавчу заборону призову заброньованих. Однак у цій справі військовозобов’язаний до фронту не доїхав. Полтавський окружний адміністративний суд не розділив запал воєнкома і вирішив, що бронювання – дійсне й має працювати.

Інший заброньований працівник, попри наявність відповідного наказу Міністерства економіки, все ж встиг відчути на собі армійські реалії. Щодо нього представники ТЦК чомусь були впевнені, що військовозобов’язаний нечесно отримав бронь. Пізніше керівництво військової частини відмовило у звільненні, бо “законодавство не передбачає звільнення з війська через бронювання”. Але чоловік пішов до суду.

Хмельницький окружний адміністративний суд у своєму рішенні зазначив, що військкомат взяв на себе функцію тлумачення законодавства, хоча не мав цього робити. Адже витяг про відстрочку (бронювання) видається тільки разом і на виконання наказу Мінекономіки про бронювання, який, у свою чергу, погоджується Міністерством оборони, а раніше –  Генеральним штабом ЗСУ. Тобто, суд визнав незаконним наказ керівника військкомату про мобілізацію позивача. Однак лише зобов’язав військову частину повторно розглянути рапорт про звільнення чоловіка, “з урахуванням обставин, викладених у рішенні суду”.

Хочу – мобілізую, хочу – бронюю

Креативний спосіб мобілізації заброньованих вигадав керівник одного з ТЦК на Рівненщині. Посадовець вирішив анулювати бронювання, оскільки, на його думку, у військовозобов’язаного не було тимчасового посвідчення військовозобов’язаного. Тому чоловік оперативно пройшов ВЛК, отримав нове тимчасове посвідчення та наказом керівника ТЦК та СП був відправлений до військової частини.

Як і в попередніх описаних випадках, рапорт про звільнення мобілізованого в частині не розглядали, тож чоловік вирішив відстоювати свої права у суді. І, о диво, військово-обліковий документ знайшовся. В рішенні Рівненського окружного адміністративного суду, військовозобов’язаного було заброньовано саме на підставі начебто втраченого (за версією воєнкома) воєнного документа. Тож суд нагадав, що працівник ТЦК не наділений повноваженнями оцінювати правомірність наказу Міністерства економіки про бронювання.

Креативно підійшов до виконання своїх обов’язків і керівник одного з районних ТЦК на Дніпропетровщині. Попри те, що Генеральний штаб ще у 2023 році визначив перелік військово-облікових спеціальностей, які не підлягали бронюванню, згаданий воєнком вирішив його розширити і відмовив в оформлені відстрочки заброньованому наказом Міністерства економіки працівнику нафтової компанії.

Дніпропетровський оружний адмінсуд не зрозумів новаторських дій військкома і зобов’язав останнього надати відстрочку військовозобов’язаному. Апеляцію ТЦК навіть не розглядали.

Адвокат Ростислав Кравець нагадує, що є вичерпний перелік підстав для анулювання бронювання, визначений постановою Кабінету міністрів №76 і “керівник ТЦК не має права на свій розсуд анулювати бронювання”.

Але на місцях, як завжди, мають своє бачення. Так, у Запоріжжі один з ТЦК показав приклад експрес-мобілізації заброньованого працівника. Машиніст тепловозу “Запоріжсталі” мав чинне бронювання. Однак 24 травня 2023 року його доставили в один з районних військкоматів, 25 травня наказом начальника РТЦК призвали на військову службу під час мобілізації, а вже 26 травня він був зарахований до списків особового складу батальйону десантно-штурмових військ ЗСУ.

Військовозобов’язаний не погодився з рішенням ТЦК й пішов до суду. Запорізький окружний адмінсуд позов задовольнив і скасував мобілізаційні накази. Апеляція підтвердила рішення суду першої інстанції.

Натомість на Харківщині воєнком вирішив, що як потрібне поповнення до війська, то можна і не чекати завершення строку бронювання. Тому виписав військовозобов’язаному “бойову” повістку і попередив підприємство, за яким чоловік був заброньований, що той призивається до ЗСУ за мобілізацією. Прохання компанії пояснити причини дострокової “бойової” повістки було проігноровано. Ситуацію розсудив Харківський окружний адміністративний суд, який став на бік ТЦК. У своєму рішенні суддя зазначив, що права військовозобов’язаного не було порушено, оскільки його не призвали до війська, а лише викликали повісткою.

Хто не встиг, той запізнився

А от якщо компанія спочатку відпустила співробітника до війська, а потім згадала, що працівник чи то не вчасно попросив про бронь, або процедура бронювання не завершилася до його мобілізації, то назад дороги немає.

Так у березні 2022 року був мобілізований військовозобов’язаний на Дніпропетровщині. Відповідний наказ Міністерства економіки про його бронювання з’явився лише через два тижня після цього. Чоловік через суд спробував повернутися до цивільного життя, проте суд вирішив, що хоча і бронювання і було, але “хто не встиг, той запізнився”, тому відмовив у задоволенні позову.

Попри те, що за час повномасштабного вторгнення є купа судових справ щодо незаконної мобілізації заброньованих, студентів та інших військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку, не варто ототожнювати гнилі яблука з усім деревом. Так, довільне розуміння законодавства окремими представниками ТЦК ганьбить збройні сили. Але найкращі “ліки” від таких “відірваних” від землі – відповідальність за такі дії. Відповідальність, яка точно настає за єдиними правилами.