Мобілізація в Україні потребує змін: Захід не вірить у перемогу “армії дідів”

В Україні знову напружена ситуація з мобілізацією. Представники ТЦК та СП разом з поліцією вдаються до вуличних перевірок облікових документів, що викликало чергову хвилю невдоволення.

Особливо після перевірок та затримання чоловіків у нічних клубах, спортзалах, ресторанах та на виході з концертів відомих виконавців.

Експерти кажуть, що причина з відновлення вуличних перевірок криється в тому, що велика кількість українців не оновили свої дані. Відповідно, мобілізаційні процеси дають пробуксовку.

Яких змін потребує армія?

Військові називають основні причини аби цивільні українці хотіли йти до війська.

Перше – потрібен чіткий термін служби, бо її безкінечність – нищить мотивацію служити.

Друге – мотивація захищати державу, має будуватися на мотивуванні, а не на залякуванні. Залякування і покарання – це не мотивація.

Третє – вже у війську мають бути спрощеними дозволи на переведення у інший підрозділ, бо саме це породжує і самовільне залишення частини та інші негативні явища.

Четверте – армія потребує реформ і змін, а ще адекватних командирів, які вміють чути та розуміти підлеглих, без “совковості”, де командир завжди правий, а ти – ніхто.

Завдання: працювати над мотивацією

Військовий експерт Ігор Романенко вважає, що потрібно більше працювати над мотивацією людей, яких мають мобілізувати до війська.

“Вочевидь, що нам потрібно робити більшу ставку на військовий рекрутинг. Має постійно тривати роз’яснювальна робота. До людей потрібно донести, що мобілізація буде продовжуватися, а військовозобов’язані, які мають бути призвані можуть отримати право обирати, де б вони хотіли нести службу. Це важливо, бо саме тут зберігається мотиваційна складова. Адже лікарі мають лікувати, ремонтники ремонтувати, а інженери будувати укріплення, а не йти на штурми ворожих позицій”, – розповідає Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та заступник керівника Генштабу (2006–2010 рр.).

Ситуація на фронті вимагає додаткових сил

У той же час, експерт зауважує, що рекрутинг – лише частина від того, що нам потрібно з резервів на поточний час.

“Щоб аналізувати питання мобілізації, потрібно об’єктивно розуміти стан справ на фронті, а він, на жаль, важкий на усіх напрямках. І є величезна потреба не тільки в озброєнні та техніці. Наші підприємства оборонно-промислового комплексу закривають цю потребу лише 15-20%, а решту дають союзники, але роблять вони це не дуже швидко. Партнери спостерігають, що відбувається у нас з мобілізацією і, відповідно, розмірковують, а чи доцільно вкладати у все це кошти. Хоча ми з історією на Курщині показали, що можемо і доцільно. Але мусимо це знову доводити і розраховувати на власні сили”, – зазначає військовий експерт.

Ігор Романенко зауважує, що гостра ситуація на фронті спонукає до більш рішучих дій з мобілізації. Тому не дивно, що триває перевірка документів у тих, хто відвідує концерти, ходить у спортзали або проводить час у ресторанах.

Держава, як інструмент примусу

Щодо завдань з мобілізації, то генерал-лейтенант зауважує, що новий закон про мобілізацію діє більше як обліковий.

“Після того, як закон запрацював, він дав армії по 30 тисяч новобранців кожного місяця літа, а вже восени показники погіршилися. Тому зараз намагаються покращити ситуацію завдяки вуличним перевіркам. І я вважаю це абсолютно вірним. У людей був час оновити дані та стати на військовий облік. І нам усім треба засвоїти, що держава – це і є інструмент примусу, як би комусь цього не хотілося. Так було сто років тому і зараз, особливо, під час такої широкомасштабної війни як у нас”, – пояснює Ігор Романенко.

Зменшення мобілізаційного віку до 20 років

Експерт додає, що облік військовозобов’язаних вже більш-менш відновлено, чого не було у перші два роки війни. Тому відповідні органи бачать, що мобілізація не задовольняє потреби військових у тих рамках, які наразі є.

“У парламентському комітеті з безпеки та оборони, де добре знають наші можливості та ресурси по віку, озвучили, на мою думку, доцільну пропозицію – зменшити мобілізаційний вік від 25 до 20 років. Навіть наші союзники кажуть, що під час широкомасштабної війни українці винайшли власне “ноу-хау”: коли за два роки бойових дій не була проведена належним чином мобілізація, а середній вік солдата у нашій армії становить  43 роки. Тому на Заході дивуються, як можна говорити про переможні позиції з армією “дідів”. Тут важко не погодитися, бо так це не працює. Тому тут нам потрібно змінювати підходи”, – зазначає Ігор Романенко.

Хто має право на бронювання?

Експерт каже, що не потрібно вигадувати економічного бронювання, коли від служби можна відкупитися, бо це порушення соціальної справедливості.

“Мобілізація має тривати. І її потрібно виконувати, а бронювання має стосуватися лише підприємств, які працюють безпосередньо на Сили оборони України у різних сферах. Маємо визначитися з критеріями і дотримуватися їх, а також виключити корупційну складову – купівлю інвалідності або ще якихось довідок про непридатність та втеч за кордон. Цим питанням мають займатися компетентні органи, причому досить жорстко”, – каже Ігор Романенко.

Штрафбати з хабарників та ухилянтів

Він додає, що варто посилити відповідальність за ухилянням від військової служби, мовляв, під час війни це цілком справедливо. А ще жорсткіше карати тих, хто у важкий для країни час збагачується на бажаючих ухилитися від мобілізації.

“Тут я погоджуюся з думкою військовослужбовців, які зараз воюють на фронті. Вони пропонують створювати штрафні чи дисціплінарні батальйони, до яких заводити усіх, хто під час війни займалися корупцією. Гадаю, що це гідне місце для тих, хто обкрадають власну країну. Подивіться на гучні скандалами з мільйонами під диванами, людям дають певні терміни, але ж вони відкуповуються, бо мають на це вкрадені мільйони. З такими особами потрібно діяти рішуче – трибунал, суд і відправка до війська. А вже там по стану здоров’я – хтось копає окопи, а хтось безпосередньо виконує поставлені завдання”, – запевняє Ігор Романенко.

Питання збереження нації

Експерт підкреслює, що такі дії стануть прикладом іншим, хто ризикне наживатися на мобілізації і від неї ухилятися.

“Змінювати ситуацію потрібно вже зараз, бо події розвиваються не на нашу користь. Ворог з кінця минулого року продовжує свою стратегічно-наступальну операцію на сході. І далі у такому стані питання з мобілізацією залишати принципово не можна, бо цей стан вже переріс у екзистенційний, тобто питання стоїть про існування нашої держави та нації”, – підкреслює Ігор Романенко.

Мобілізація жінок можлива?

Останнім часом заговорили про можливу мобілізацію жінок, мовляв, вони можуть займатися у війську медициною, зв’язком, документацією та виконувати інші завдання не пов’язані з бойовими діями.

Військовий експерт підкреслює, що це теж одне з непопулярних рішень, але додає, що у нас війна, а не кастинг. 

“Подобається таке рішення чи не подобається, але воно повинно впливати на нашу систему безпеки задля зупинення ворога. Тому, де є відповідні спеціальності і там потрібні жінки, їх потрібно залучати з урахуванням родинного стану. Я маю на увазі наявність дітей та їх вік. Але частково залучати жінок потрібно, бо ситуація вкрай важка”, – зазначає експерт.

Що робити з нефаховим командиром?

У соціальних мережах військовослужбовці повідомляють про неадекватні дії деяких командирів для яких солдат – це лише галочка у загальній відомості.

Це стає причино самовільного залишення частини та конфліктів всередині підрозділів. Більшість дописів пишуться у відчаї і неможливості змінити ситуацію зсередини. А це розбиває на друзки усю мотивацію для тих, хто вже отримав повістку.

“У будь-якій сфері були, є і будуть різні керівники. Командири – не виняток, вони теж, на жаль, бувають дуже різними – фаховими або не фаховими. Зрозуміло, що у інших сферах усе це не доводиться до крайнощів, які пов’язані з життям та здоров’ям, через поганого керівника. А на фронті саме від командира залежить життя та здоров’я солдат. Гадаю, що на неадекватні дії має бути відповідна та швидка реакція вищого керівництва, а виправлення ситуації негайним. Такі негативні моменти потрібно викорінювати”, – зазначає Ігор Романенко.

Якою має бути мобілізація: думка військового

Військовий психолог Андрій Козінчук, офіцер 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, каже що існує декілька моментів, які потрібно змінювати для покращення мобілізації.

“Основні меседжі про мобілізацію має декларувати саме керівництво держави. Потрібен всього один меседж: “Ви нам потрібні!”. Тобто відверто зізнатися, що нам потрібні люди. На жаль, зараз такого меседжу немає – сумно та тихо. Натомість є міф, що нібито мобілізацію вигадали ТЦК та СП, хоча це не так, а сталося все під диктовку війни, де необхідні люди”, – розповідає Андрій Козінчук.

Гарантії від держави мають виконуватися

Друге, на що військовослужбовець звертає увагу – це те, що мають працювати гарантії для людей, яких хочуть долучити до війська.

“Їх цікавить, якими будуть умови, на скільки вони йдуть служити, які це будуть терміни. Нехай це буде три чи п’ять років, але людина має усвідомлювати, що на неї чекає у реальності. До речі, нам обіцяли, що люди, які резервуються до певних підрозділів обов’язково туди потраплять. Але, насправді, це не зовсім так. Тому ефективною мобілізація буде лише тоді, коли всі обіцянки та гарантії, які дає держава, будуть виконані. Зараз все трішечки не так”, – пояснює Андрій Козінчук.

Чи буде користь від силової мобілізації?

Військовий додає, що кожна людина перед мобілізацією хоче знати, що з нею буде відбуватися за дверима ТЦК, але насправді вона просто йде у невідомість або її туди приводять силою.

“Силовий метод мобілізації ефективний лише з точки зору поповнення кількості особового складу, але, як показала практика, не зовсім ефективний з точки зору якості особового складу. Тож відповідь на питання: чому люди не йдуть, проста – тому що бояться. Ще одна з умов мобілізації – це робота з тим особовим складом, який вже проходить службу. Вони контактують з цивільними і розповідають, що не все добре з лікуванням, не все добре з забезпеченням прав, свобод та гарантій, що, наприклад, у відпустку можуть не відпустити. Тому мобілізація залежить ще й від того, як проходить служба у тих, кого вже мобілізували“, – підсумовує Андрій Козінчук.