В Україні стрімко погіршується демографічна ситуація. Про це навіть заговорили у парламенті, мовляв, рівень народжуваності в Україні вже найнижчий у світі, а рівень смертності – найбільший.
Демограф Олександр Гладун зазначає, що під час війни достовірної демографічної інформації просто не може бути, бо її неможливо зібрати через активні бойові дії.
А щодо росту показників зі смертності, погоджується, що вони, можуть бути одними з найвищих у світі.
“В Україні третій рік триває війна, тож не дивно, що рівень смертності збільшується. Але цьому передувало ще одне випробування, яке пережила Україна – коронавірус. У 2021 році на тисячу мешканців коефіцієнт смертності становив 18,5. Ковід дуже сильно вплинув на ці показники. Для порівняння, у 2019 році коефіцієнт смертності становив 14,7, це – значне зростання. У передвоєнному 2021 році коронавірус вийшов на друге місце, як причина смерті в Україні. А вже потім рівень смертності збільшила та загострила повномасштабна війна”, – розповідає ТСН.ua Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ.
За словами науковця, під час війни, мільйони українців виїхали з України за кордон. Переважно – це діти та люди працездатного віку, а от пенсіонери практично не виїжджали. Вони продовжують жити у прифронтових містах та селах.
Демограф додає, що люди у віці частіше вмирають, бо мають загострення хронічних захворювань, гинуть під час ворожих обстрілів, живуть у постійному стресі та подекуди без належного лікування. Можна припустити, що це також є причиною високого рівня смертності в Україні.
Статистика, яку наводять народні депутати жахає: з січня 2024 року по червень включно в Україні народилося 87 655, а померло 250 972 громадян. Про це свідчать відкриті дані Мінюсту, які відомство оприлюднює раз у пів року.
“В Україні кількість новонароджених та померлих реєструє Міністерство юстиції, але тільки на підконтрольній території. Тому цю статистику неможливо порівняти ні з 2021, 2022 та 2023 роками, бо лінія фронту постійно рухається та підконтрольна територія змінюється. Тому порівнювати ці дані в абсолютних числах некоректно”, – зауважує Олександр Гладун.
Демограф пояснює, для того щоб хоча б приблизно розрахувати відносний показник смертності на тисячу людей, треба знати чисельність населення на підконтрольній Україні території, причому знати її за кожен рік – 2022, 2023, 2024, з урахуванням того, як змінювалася підконтрольна територія. Тому коректних показників, які б характеризували смертність населення в Україні у науковців, на жаль, немає.
Схожа ситуація і з народжуваністю в Україні. Те, що вона у нас дуже занизька – факт. Для підрахунку, фахівці використовують “сумарний показник народжуваності” – скільки дітей в середньому народить одна жінка протягом репродуктивного періоду.
“Для того, щоб не відбувалося скорочення чисельності населення за рахунок природного чинника, треба, щоб 100 жінок в Україні народжували приблизно 210-220 дітей. Для різних країн – різні показники. В Україні у 2019 році сто жінок народжували 116 дітей. Тобто вдвічі менше, ніж потрібно. До речі, на цей процес теж дуже сильно вплинув коронавірус, хоча рівень народжуваності і до пандемії був не надто високий. А під час війни, він ще більше скоротився”, – розповідає Олександр Гладун.
Експерт не погоджується, з тезою, що рівень народжуваності в Україні найнижчий у світі.
Наприклад, у Південній Кореї сто жінок народжують лише 72 дитини. Тобто майже втричі менше, ніж потрібно для простого відтворення населення. В Китаї – сто жінок народжують 100 дітей. В Японії та Італії цей показник становить – 120 дітей на сто жінок.
“Скільки дітей народжують українки під час війни, ми точно оцінити не можемо, бо щоб вірно розрахувати цей показник, потрібно знати вікову структуру матерів. Ми її, на жаль, не знаємо. Тим не менш, за експертними оцінками, зараз в Україні 100 жінок народжують 90 дітей. А за оцінками ООН, сто жінок в Україні народжують 98 дітей, тобто у нас під час страшної війни, народжуваність трохи навіть вища, ніж в мирній Південній Кореї. Тому не можна казати, що народжуваність у нас найнижча у світі. Ми знаходимося у групі країн, де найнижча народжуваність, це більш коректніше формулювання”, – зауважує Олександр Гладун.
Демограф розповідає, що є ще один показник, який береться тільки від обліку і не потребує інформації щодо чисельності населення чи вікової структури матерів при народженні дитини – зареєстрована кількість народжень та смертей. Народження та смерті реєструє Мінюст та передає інформацію на обробку до Державної служби статистики.
Йдеться про співвідношення народжень та смертей. Ще до війни ці показники вказували на демографічну кризу. У 2021 році на 100 народжень було 263 померлих – це, за словами Олександра Гладуна, дуже велике число.
“Аби не відбувалося скорочення населення, потрібно, щоб на 100 народжень припадало 100 смертей. За таких умов чисельність населення скорочуватися не буде. У нас же рівень смертності почав збільшуватися ще у 2020 році, коли на 100 народжень було 210 смертей, через значний вплив ковіду. У 2022 році на 100 народжень було 263 смерті, тобто війна суттєво не вплинула на це співвідношення. У 2023 році показник зріс до 265 смертей на 100 народжень. А вже у першому півріччі 2024 року це співвідношення “стрибнуло” до 286 смертей на 100 народжень“, – розповідає Олександр Гладун.
Вчений додає, що ймовірно до кінця року отримаємо ще більш вражаючі цифри. Але і вони не можуть бути повними та об’єктивними, бо Мінюст реєструє ці показники лише на підконтрольній території.
За словами науковця, демографічна ситуація в Україні була складною до початку повномасштабного вторгнення, а війна її ще більше загострила.
“Війна – це завжди жах та постійна небезпека, за таких умов смертність зростає, а народжуваність зменшується. Але після кожної війни відбуваються так звані “компенсаційні процеси”, коли рівень смертності зменшується, а рівень народжуваності трохи підвищується. В середньому цей процес триває десь три роки. Потім ці показники повертаються на свій природній рівень, якими могли бути, якби не війна”, – запевняє Олександр Гладун.
Ми поцікавилися у експерта, що відбуватиметься з населенням України після закінчення війни.
За словами Олександр Гладуна, чисельність населення України скорочується з 1993 року.
“Зараз ця тенденція дещо прискорилася. Особливо в 2022 році, за рахунок міграції, чисельність населення впала в Україні дуже сильно. В подальшому, ми теж прогнозуємо, що вона буде потроху скорочуватися. Темпи цього скорочення залежать від тривалості війни та від того, наскільки ми зможемо проводити активну демографічну політику у частині зменшення смертності та підвищенні рівня народжуваності”, – пояснює Олександр Гладун.
Демограф запевняє, що у післявоєнний період, головна задача України буде полягати у стабілізації чисельності населення, щоб воно не скорочувалося великими темпами.
За словами науковця, зараз у Європі, а також в ЄС, дуже мало залишилось країн, у яких би народжуваність перевищувала смертність. Тобто скорочення чисельності населення відбувається у більшості країн за рахунок природного чинника.
“За прогнозами ООН, приблизно у 2080-х роках, чисельність населення світу теж перестане збільшуватися та почне скорочуватися. Тому в середньому по світу, кількість смертей буде перевищувати кількість народжень. Тобто це такий загальносвітовий “тренд”, тільки в кожній країні він відбуватиметься по-різному, з різними темпами та у різні роки, в залежності від різних чинників. Тому у цьому сенсі Україна не є якоюсь унікальною країною. Унікальність ситуації полягає лише в тому, що у нас дуже великі темпи скорочення чисельності населення, які потрібно пригальмувати”, – зауважує Олександр Гладун.
Війна в України триває вже три роки, якщо вона триватиме ще стільки ж, то, звісно, більше поглибить демографічну кризу.
“Ставатиме гірше, бо на фронті будуть гинути наші військові, люди помиратимуть під обстрілами під час російських повітряних атак. Адже Росія може обстріляти будь-яке місто України. А ще не забуваймо, що у нас відносно стара структура населення – у людей багато хронічних захворювань і вони будуть загострюватися, а це теж підвищуватиме рівень смертності в країні. Додайте сюди психологічні стреси, які значно погіршують фізичний стан людей, а частина громадян не може отримати з різних причин адекватне лікування. Саме тому демографічна ситуація зараз повністю залежить від ЗСУ. Чим швидше вони здобудуть перемогу, тим швидше можна буде сподіватися на відносне покращення демографічної ситуації”, – підсумовує Олександр Гладун.
Багато українців пенсійного віку продовжують працювати через невисокі виплати. Закон України №1058 дозволяє пенсіонерам одночасно…
Правильний сніданок – це не лише важлива частина вашого дня, але й ключ до збереження…
Зима в Україні 2024–2025 буде відносно теплою, але не виключаються надходження арктичного холоду. Найхолоднішим зимовим місяцем стане січень, проте…
Охорона мистецтва має на меті зберегти шедеври для майбутніх поколінь, але іноді ці благі наміри…
Українські банки анонсували нові ліміти на грошові перекази. По кому насамперед ударить обмеження, а хто…
Північна Америка 13 тисяч років тому була зовсім іншим світом, а саме населеним народом Кловіс.…