В очікуванні холодів і блекаутів: чи варто стати біженцем на три зимові місяці

За перше півріччя цього року з України виїхало 400 тисяч українців. Такі цифри оприлюднив у своєму звіті НБУ з посиланням на дані ООН. Збільшення потоку експерти пояснюють бажанням молодих людей виїхати до 18 років, щоб не підпасти під можливий призов, а також очікуваннями суворої зими без електрики та опалення.

Чимало українців, що зараз збираються в дорогу, мають намір приїхати лише на зимові місяці, а у березні-квітні повернутися додому. Але чи встигнуть вони за три-чотири місяці оформити документи та отримати якусь допомогу, з чого починати підготовку до подорожі та які країни можна порадити для так званої “короткострокової” еміграції? ВІдповіді на ці запитання — у матеріалі далі.

Польща вже готується: біженців побільшає

З наближенням зими у Європі потроху готуються до збільшення кількості українських біженців. Наприклад, влада Польщі закликала готуватися до нового притоку українських біженців ще у липні. “Є чіткі сигнали про те, що восени можлива велика притока українців до Польщі. Нам потрібно бути готовими до тимчасового припливу цих людей”, — зазначив директор Департаменту цивільного захисту та кризового управління Міністерства внутрішніх справ та управління Даріуш Марчинський.

Він додав, що рівень цих ризиків може підвищитись у найближчі місяці. Це пов’язано з атаками Росії на енергетичну, опалювальну та транспортну інфраструктуру, наслідки яких стають дедалі відчутнішими.

“Враховуючи невизначеність у сфері енергетики та можливі проблеми з опаленням у холодні місяці в Україні, очікується збільшення потоку українців, що виїдуть до Європи цієї зими, — погоджується Мар’яна Семенюк, директорка з рекрутації ринків СНД Міграційної платформи EWL. — Це особливо стосується родин із дітьми, які шукають більш стабільні умови для проживання. Ми вже в серпні спостерігали ситуації виїзду матерів з дітьми до різних країн Європи, щоби у вересні діти могли розпочати новий навчальний рік в школах країн прихистку”.

Але, додала експертка, ці випадки не носять масового характеру. За її словами, багато хто з цих тимчасових мігрантів планує повернення додому, як тільки ситуація в країні стабілізується.

Остаточне рішення: чи варто зимувати в Європі

Цього року деякі українці дійсно мають серйозні наміри пережити зиму 2024/2025 в Європі. Адже коли в родині маленькі діти, терпіти холод та темряву в квартирах набагато важче.

“Ми з дочкою та дворічною онукою остаточно вирішили виїхати з України на 4-5 місяців, — каже 54-річна Світлана. — За останні 2,5 роки ми виїжджали з Харкова хіба що у найближче передмістя, але переживати ще раз декілька місяців таких морозів з маленькою дитиною ми більше не можемо. Наші чоловіки залишаються у Харкові”.

Польща стає найзручнішим притулком для багатьох через географічну близькість, швидкий доступ до гуманітарної допомоги та вже встановлені спільноти українців

За словами Світлани, наразі вони обирають країну для зупинки на зимовий період. Близькі друзі, що за 2,5 роки влаштувалися на новому місці, запрошують зупинитися в польському Лодзі та естонському Тарту. Обіцяють допомогти зі швидким оформленням статусу тимчасового захисту, отриманням допомоги і навіть пошуком роботи.

З вибором країни співрозмовницявагається: Польща значно ближче, але Естонія виглядає привабливіше, до того ж, у Тарту в неї живе найкраща подруга, майже сестра.

А які взагалі країни можна порадити для такої короткострокової еміграції? Експерти називають кілька варіантів.

“У 2022 році, під час перших блекаутів, ми спостерігали значне збільшення кількості українців, які виїжджали за кордон у пошуках безпеки та стабільності, — нагадала у розмові з Фокусом Мар’яна Семенюк. — Особливо під час зимових місяців, коли проблеми з опаленням і світлом ставали гострішими. Найбільша кількість українців виїхала саме до Польщі. Ця країна стала першим та найзручнішим притулком для багатьох через географічну близькість, швидкий доступ до гуманітарної допомоги та вже встановлені спільноти українців. Також українці поїхали до Німеччини, Чехії та інших країн ЄС, де знаходили підтримку через різні урядові та неурядові програми”.

На той час повернення назад в Україну залежало від різних факторів, включаючи особисті обставини, ситуацію в Україні та умови проживання за кордоном, продовжує експертка. Деякі українці повернулися назад до України весною або влітку 2023 року, коли стан енергетичної інфраструктури покращився, або коли вони відчули, що можуть безпечно повернутися до своїх домівок. Інші вирішили залишитися за кордоном на триваліший термін через постійну невизначеність в Україні або через нові можливості для роботи та навчання, які вони отримали в країнах прибуття.

Для короткотермінової міграції експертка Міграційної платформи EWL рекомендує звернути увагу на країни з розвиненою інфраструктурою підтримки біженців, такі як Польща, Німеччина і Чехія. Ці країни мають досвід у швидкому реагуванні на потреби біженців та можуть забезпечити необхідну допомогу в короткі терміни.

Серед інших чинників, на які слід звернути увагу, експерти відзначили відсутність серйозного мовного бар’єру, що полегшіть та пришвидшіть адаптацію, адже часу небагато. Цій вимозі відповідають знов-таки Польща, а також Латвія, Литва та Естонія.

Тимчасовий захист: потрібний навіть на кілька місяців

Багато хто з майбутніх біженців вагається: чи варто займатися “паперовою роботою” та оформлювати документи, якщо точно знаєш, що приїхав лише до весни?

Рекрутерка компанії з працевлаштування Hendersons OÜ (Естонія) Олена Антонів впевнена: оформлювати тимчасовий захист має сенс навіть у тому випадку, якщо людина хоче приїхати на кілька місяців, особливо якщо це її перший виїзд до Європи після початку повномасштабної війни.

Є два головні варіанти легалізації в Європі – оформлення тимчасового захисту або робочої візи

“Є два головні варіанти легалізації – оформлення тимчасового захисту або робочої візи, – пояснила експертка у розмові з Фокусом. — Другий варіант, зазвичай, займає більше часу, до того ж, наприклад, для відкриття робочої візи в Естонії потрібно отримати пропозицію з зарплатою на рівні 2000 євро на місяць брутто. Треба розуміти, що за діючими ставками людина без знання мови такі гроші не отримає. Жінки без знання естонської можуть знайти роботу в середньому на 5-6 євро на годину “чистими”, чоловіки – 7-8 євро на годину, вузькі затребувані фахівці – 9-12 євро”.

Звичайно, продовжує Олена Антонів, можна приїхати на три місяці, як турист, і взагалі не працювати та не оформлювати жодних документів. Але в цьому випадку не буде соціальної захищеності – ані допомоги, ані медстраховки. Тож, у будь-якому разі в офіційному оформленні є сенс, навіть якщо у планах – залишитися на три-чотири місяці. Тим більше, що плани можуть змінитися. Чимало українських біженців, які мешкають сьогодні в Європі, теж виїжджали на кілька тижнів, а залишилися на роки.

За словами експертки, найчастіші проблеми з працевлаштуванням у Естонії пов’язані з тим, що люди не хочуть їхати до маленьких міст та сіл. Багато хто хоче жити виключно в Таллінні або Тарту, хочуть, щоб діти ходили до певної школи. Але вакансій у великих містах не так багато.

Якщо дивитися з цього боку, то українці, які приїжджають на три-чотири місяці, перебувають у вигіднішому становищі. Адже через відсутність довгострокових планів, їм загалом все одно, у великому чи маленькому місті жити кілька місяців. Також не буде прив’язки до місцевої школи, адже якщо сім’я приїхала лише на зиму, дитина навчатиметься дистанційно в Україні.

“Після того, як людина відпрацює кілька місяців за договором, далі можна орієнтуватися за обставинами — залишатися на місці, повертатися в Україну або самостійно шукати роботу та житло в іншому місті, — підсумувала рекрутерка. — Адже людина, яка перебуває в країні з тимчасовим захистом, до конкретної фірми не прив’язана”.