Державний реєстр військовослужбовців: які дані збиратимуть і зберігатимуть

Парламентський Комітет з питань нацбезпеки рекомендував прийняти з урахуванням пропозицій президента законопроект 12066 щодо створення Державного реєстру військовослужбовців та удосконалення порядку ведення військового обліку.

Закон було прийнято парламентом в грудні 2024 року, однак Володимир Зеленський наклав на нього вето. Отже, Верховна Рада знов розгляне цей закон з урахуванням зауважень, передає SUD.UA.

Так, Ппезидент зауважив, що за прийнятим у грудні законом у Реєстрі військовослужбовців фактично оброблятимуться дані щодо усіх військовослужбовців, у тому числі тих, які проходять військову службу в розвідувальних органах та Службі безпеки України, хоча на сьогодні інформація про особовий склад органів, що здійснюють оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, включена до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

Крім того, положення Закону щодо обробки у Реєстрі військовослужбовців даних щодо усіх військовослужбовців фактично передбачають, що відповідні посадові особи Міноборони матимуть доступ до інформації про військовослужбовців розвідувальних органів та СБУ, які мають власний запас та ведуть окремий персонально-якісний облік своїх військовозобов’язаних та військовослужбовців, звільнених з військової служби у запас, що своєю чергою суперечить вимогам законів, не забезпечує дотримання режиму захисту, створює реальні ризики для можливості витоку таємної інформації щодо особового складу Служби безпеки України та розвідувальних органів.

Отже, після цих пропозицій Комітет вирішив врегулювати створення Державного реєстру військовослужбовців наступним чином.

У статті 25-1 закону про військовий обов’язок передбачать, що Державний реєстр військовослужбовців – це інформаційно-комунікаційна система, призначена для забезпечення збирання, зберігання, накопичення, актуалізації, обліку, обробки, захисту, знеособлення та гарантування унікальності записів даних про військовослужбовців Збройних Сил України та військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту.

Збирання, зберігання, накопичення, актуалізація, облік, обробка, захист даних про військовослужбовців здійснюються відповідно до порядку, що затверджується урядом.

Створення та функціонування Реєстру військовослужбовців, у тому числі створення програмно- технічних засобів Реєстру, здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій та інших джерел, не заборонених законодавством. Право власності на програмно- технічні засоби належить Міністерству оборони.

Метою створення Реєстру військовослужбовців є:

1) створення єдиної бази даних про військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту;

2) автоматичне присвоєння єдиного унікального електронного ідентифікатора для однозначної ідентифікації військовослужбовця та використання в інформаційно-комунікаційних системах, зокрема на Державному вебпорталі електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, а також для надання публічних (електронних публічних) послуг військовослужбовцям та членам їх сімей, особливості надання яких у сфері національної безпеки і оборони визначені окремим законом.

Держателем Реєстру військовослужбовців є Міноборони, яке також виконує повноваження його адміністратора.

Об’єктами Реєстру військовослужбовців є дані про військовослужбовців ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту.

До набору реєстрових даних про об’єкти Реєстру військовослужбовців включається така інформація про військовослужбовця:

ПІБ, стать, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, відомості про видані військово-облікові документи (номер документа, серія і дата видачі); унікальний електронний ідентифікатор.

Для створення та ведення Реєстру військовослужбовців інформація отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів та ІКС, володільцем яких є Міноборони.

Інша інформація про військовослужбовців, зокрема відцифрований образ обличчя, може отримуватися Реєстром шляхом електронної інформаційної взаємодії за умови, що така інформація не зберігається і не накопичується в Реєстрі.

Реєстр військовослужбовців у порядку електронної інформаційної взаємодії здійснює обмін інформацією з Єдиним державним демографічним реєстром, Державним реєстром фізичних осіб – платників податків, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Користувачами реєстрової інформації є створювачі та посадові особи Міноборони, яким надано доступ до інформації, що в ньому міститься відповідно до визначених для них прав і які пройшли процедуру електронної ідентифікації та автентифікації. Користувачі мають право використовувати реєстрову інформацією виключно в межах виконання завдань, передбачених метою його створення в порядку, що не порушує права військовослужбовців та чинне законодавство. Користувачі зобов’язані забезпечувати належний захист інформації з обмеженим доступом, отриманої з Реєстру.

Інформація з Реєстру військовослужбовців не підлягає оприлюдненню.

До введення в експлуатацію Реєстру військовослужбовців державним експертом з питань таємниць проводиться експертиза інформації, що планується вноситися в цей Реєстр. В подальшому відповідна експертиза здійснюється не рідше ніж один раз на два роки. За результатами проведеної експертизи виноситься висновок про наявність або відсутність відомостей, що становлять державну таємницю, а також визначається ступінь секретності таких відомостей.

У разі звільнення з військової служби військовослужбовця Збройних Сил України або Державної спеціальної служби транспорту, інформація про такого військовослужбовця зберігається в Реєстрі до досягненням ним граничного віку перебування на військовій службі.

У випадку загибелі (смерті) інформація про такого військовослужбовця зберігається в Реєстрі протягом 25 років від дня настання події.

Вилучення інформації з Реєстру у випадку переведення військовослужбовця Збройних Сил України або Державної спеціальної служби транспорту до СБУ, розвідувальних органів України, інших військових формувань здійснюється на підставі відповідного звернення такого органу.