Суди за “війну з ТЦК”

Новини про конфлікти з ТЦК часто стають вірусними та збирають велику кількість переглядів. Але що відбувається після? Як судять тих, хто у тилу воює з ТЦК або допомагає ухилянтам? Розповідаємо кілька цікавих історій.

Штрафи: 850 грн і 34 000 грн

22 липня у селищі Кельменці (Чернівецька область) жінка отримала вирок за бійку з лікаркою, яка працює у ВЛК. Інцидент стався на зупинці біля лікарні. Буковинки вийшли з автобуса, почався скандал. Одна з жінок кричала, що її співмешканець пройшов ВЛК без належних обстежень і був мобілізований, хоча має онкологічне захворювання, наполягала на дообстеженні. Лікарка спробувала пояснити, що обстеження потрібно проходити там, де зараз перебуває чоловік, розповідала, що не мала ніякого стосунку до ситуації, в якій її намагалась звинуватити попутниця, але… Отримала удар в обличчя. Свідки втрутились і почали рознімати бійку, коли в хід пішли спроби вирвати лікарці волосся…

У потерпілої діагностували струс головного мозку (належить до легких тілесних ушкоджень). Вирок – штраф 850 грн.

Ще один штраф, але вже на 34 тисячі грн, отримав військовий, який у березні поточного року напав на співробітників ТЦК у Житомирі. Мотиви його дій у тексті вироку не зазначені, але відомо, що це не перший випадок притягнення його до кримінальної відповідальності. Цього разу інцидент розпочався з нецензурної лайки у бік співробітниців ТЦК. Після того, як чоловіку зробили зауваження, він почав бійку: кілька разів ударив одного з ТЦКшників рукою у потилицю та ногою в область тулуба.

Ще один засуджений, судячи з усього, влаштував бійку прямо в кабінеті заступника начальника ТЦК (сталося це 24 червня у Бердичеві). Один удар кулаком в обличчя призвів до вироку – обмеження волі на строк 1 рік.

Канцелярський ніж та газовий балончик

Наступні дві історії про те, чим може закінчитися спроба втечі від представників ТЦК та поліцейських.

25 липня суд виправдав підприємця з Хмельницького, який погрожував співробітникам ТЦК канцелярським ножем. Його намагалися засудити за “дрібне хуліганство”, але чоловік обрав правильну стратегію захисту: розповів на судовому засіданні, що просто мовчки гуляв, не сварився, тощо. А коли поруч різко зупинився автомобіль, з якого вибігли троє з криком: “Ловіть його!” – вирішив, що це грабіжники. Побіг на стадіон. Зрозумів, що не втече, і витягнув канцелярський ніж. Через кілька хвилин прибули поліцейські, і він одразу ж поклав ніж на землю та повідомив, що його переслідують.

Зазначимо, що в матеріалах цієї справи були відсутні будь-які документальні підтвердження того, що співробітники ТЦК були при виконанні своїх службових обов’язків. І вони дійсно не встигли сказати, хто вони, бо звинувачений почав тікати.

Ще одна історія – підприємця з Дніпра, який також вирішив втекти від поліцейських. Але коли вони його майже наздогнали, чоловік не тільки погрожував, а й використав газовий балончик. Вирок – обмеження волі на строк три роки “умовно” (з випробувальним терміном один рік). Крім того, засуджений відшкодував моральну шкоду правоохоронцям (сума не вказана).

За п’ять постів – п’ять років

До суду потрапляють і справи тих, хто постить у соцмережах інформацію, де і коли видають повістки. Зазвичай за це отримують типове покарання, але є нюанси.

Приміром, 19 липня цього року отримав вирок менеджер з Одеси, який викладав у одній з груп “Telegram” пости на кшталт: “Лузанівка, автобусний ряд, вручають повістки”. Крім того, було ще відео з нецензурними коментарями про співробітників ТЦК.

Судили чоловіка за статтею 114-1 ч.1 КК України “Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період”. За п’ять постів – п’ять років позбавлення волі, але з випробувальним терміном на два роки. Телефон підсудного (iPhone 15 Pro Max) конфіскували у власність держави. Конфіскація смартфона, до речі, це типове рішення, яке не залежить від бренду, але у деяких вироках телефони згодом повертають.

Інший правопорушник, мешканець Дніпра у квітні поточного року виклав два ролики у “TikTok”. А вже 5 липня отримав вирок – п’ять років. Також “умовно”, з випробувальним терміном на три роки.

Чоловіка судили за ч. 2 ст. 114-2 КК “Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану”.

Цікаво, що на засудженого поклали додатковий обов’язок: протягом шести місяців з дня набрання вироком законної сили прибути до ТЦК для постановки на військовий облік (уточнення даних), про що повідомити орган з питань пробації, з наданням підтверджувальних документів. І тут відкрите питання: чи потрібен ЗСУ такий військовий? І мова не тільки про поширення ним російських наративів, а про те, що при затриманні у чоловіка знайшли паспорт РФ (хоча офіційно він – громадянин України).

Заробляв на групах “Де роздають повістки?”

Цікава також історія студента 5-го курсу Чернівецького національного університету, який торік створив та розкрутив кілька груп в одній з соцмереж – “Де роздають повістки? Івано-Франківськ та область”, “Одеса повістки/Одесса Повестки”, “Повістки Чернівці, де роздають?”. “Стартап” виявився прибутковим. За рекламу у своїх пабліках студент отримав 47 034 грн. Але й штраф йому присудили не мінімальний – 850 грн, а 110 500 грн.

До речі, ще до суду порушник перерахував благодійну допомогу в сумі 30 000 гривень на потреби ЗСУ. Скоріше за все, це мало стати пом’якшувальною обставиною.

І ще одна показова історія – суд над охоронцем одного з ЖК у передмісті Києва, який відбувся на початку поточного року. Чоловік кілька разів надсилав у закритому чаті будинку повідомлення типу: “адресна роздача повісток”, “у нас знову в гостях ТЦК”. Вирок – п’ять років “умовно”.

Псевдо-інваліди

Судять і тих, хто забезпечує ухилянтів фальшивими документами. Так, у березні поточного року на Миколаївщині було викрито схему торгівлі фіктивними довідками про непридатність до служби за станом здоров’я.

“До злочинної групи причетні п’ятеро людей. Серед них – очільниця місцевого благодійного фонду”, – йшлося в новинах.

Судячи з усього, саме вона побудувала схему, першим етапом якої була Миколаївська лікарня швидкої медичної допомоги. У Реєстрі судових рішень є переказ розмови підсудних з ухилянтом: “Якщо провести через міську лікарню, а саме через стаціонар БСМП, то там напишуть виписку, що стан — “два кроки до смерті”. І це буде точно друга група інвалідності, але в цьому випадку ціна буде вищою”. За фальсифікат шахраї брали від 4500 доларів до 8000 доларів США.

Після фіктивної госпіталізації, фальшиві документи передавали заступниці головного лікаря обласного центру медико-соціальної експертизи. За свій відсоток вона підтверджувала “діагнози” та призначала групи інвалідності. Суд над нею відбувся на початку липня. Напередодні суду жінка уклала угоду про визнання винуватості з прокурором (передбачається, що вона надасть викривальні покази щодо діяльності організованої групи). Тому вирок — п’ять років “умовно” з позбавленням права обіймати керівні посади лише у центрі медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради на строк три роки. Без конфіскації майна.

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відніс здійснення добровільної благодійної допомоги ЗСУ — 200 тисяч гривень.

З цікавинок цієї справи: за кілька днів після вироку заступниці головлікаря, відбувся суд над ще однією фігуранткою справи з КНП “Миколаївська лікарня швидкої медичної допомоги”. Нею виявилась ніяк не головлікар чи заввідділеня. Мова про… медсестру. За цікавим збігом обставин, вона й сама – інвалід 2-ї групи. 

Жінка також отримала умовний вирок — п’ять років, але з позбавленням права обіймати посади у закладах охорони здоров’я, незалежно від форм власності, на строк три роки. Теж без конфіскації майна. І вона теж перерахувала 200 тисяч грн як добровільну допомогу ЗСУ.

Підприємець з Миколаєва, який виконував функції посередника між ухилянтами та медиками з МСЕК, теж отримав умовний термін і “без конфіскації”.

Торгівля шевронами

Варто додати, що вироки отримують не лише ті, хто підробляє документи, а й ті, хто купує фальшивки. У червні цього року директор одного київського ТОВ намагався виїхати за кордон через пункт пропуску “Устилуг”, але прикордонники виявили, що тимчасове посвідчення військовозобов’язаного та довідка ВЛК — підробка.

Киянин віддав 1000 доларів за ці папірці, а за рішенням суду має заплатити штраф — 51 тисячу грн та 3824 грн за проведення технічної експертизи “документів”.

“Талант” ухилянтів витрачати гроші незрозуміло на що — вражає. У липні поточного року отримав вирок мешканець Кропивницького, який за 40 тисяч гривень видавав посвідчення та шеврони іноземного добровольчого легіону. Здійснив, як мінімум, шість таких продажів. Те, що шеврони не звільняють від мобілізації, для покупців ставало сюрпризом. Цікаво, що на суді шахрай розповідав, що не сприяв ухиленню мобілізації, а збирав гроші для волонтерської діяльності. Судячи з усього, суддя не повірив. Вирок  – п’ять років позбавлення волі. Але від покарання його звільнили з іспитовим строком три роки.