Ухилянтів почали карати більш жорстко і скасовувати умовні терміни покарання: каяття не допоможе

Визнання вини не помʼякшує покарання, а лише полегшує роботу правоохоронних органів та суду.

Адвокат Роман Сімутін на своєму Telegram – каналі розповів одну зі справ, де чоловік визнав себе винним у спробі ухилитися від мобілізації та щиро розкаявся. За щире каяття він отримав умовний термін покарання, але потім Верховний суд замінив вирок на позбавлення волі на 3 роки.

Подробиці Справи

Вироком райсуду чоловіка було засуджено за ст. 336 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Втім, на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробувальним  іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.

Апеляційний суд 4 квітня 2024 року виключив обставину з мотивувальної частини вироку районного суду, щодо пом`якшення покарання – щире каяття. Вирок районного суду в частині призначеного покарання було скасовано і призначено чоловіку покарання за ст. 336 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Як зазначається в справі, чоловік прийшов до ТЦК, але категорично відмовився їхати до місця проходження військової служби та згодом не прибув на призовний пункт.

У зверненні до Верховного суду адвокат просив змінити рішення апеляційного суду та звільнити засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК. Він зазначив, що апеляційний суд безпідставно виключив із вироку обставину, яка пом’якшує покарання – щире каяття.

Крім того, захисник зазначив, що при винесенні вироку чоловіку не були враховані всі дані про його особу. Тобто, він не мав судимості, визнав свою провину, не заперечував реальної ситуації та активно сприяв розкриттю злочину. Сама особа характеризується позитивно, сумлінно ставиться до свого обов`язку по догляду за хворою матір’ю та виявленням готовності нести відповідальність за скоєне.

Що вирішив Верховний суд

Верховний Суд назвав безпідставними доводи захисника, адже визнання своєї провини ще не означає, що людина стала на шлях виправлення. Також зізнання в злочині не свідчить про рішучість стати на такий шлях.

Навпаки, пасивний стан засудженого під час судового процесу свідчить про відсутність у засудженого щирого каяття та засудження своєї протиправної поведінки.

З огляду на вищевикладене, колегія Верховного Суду погодилася з висновком апеляційного суду про відсутність у підсудного щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання.