Зарплати стрімко підуть униз: як нові податки змінять життя українців

Верховна Рада ухвалила закон, який значно підвищує податки, викликавши палкі дебати серед керівників бізнесу та експертів.

Законопроект спочатку не пройшов у першому читанні, але зрештою був схвалений після численних доопрацювань 247 голосами «за». Нові податкові правила, які включають спірне ретроактивне підвищення податку з 1 жовтня, здивували багатьох українців, особливо тому, що голосування відбулося в середині місяця.

З початку повномасштабного вторгнення український уряд утримувався від підвищення податків, покладаючись на бюджетні надходження, міжнародну фінансову допомогу та військові облігації. Однак після більш як двох років війни ресурси почали виснажуватися.

Оскільки іноземна фінансова підтримка ставала дедалі нерегулярнішою, зростала потреба в додатковому фінансуванні, особливо на військові цілі.

Це змусило уряд вдатися до непопулярного кроку — підвищити податки. Влада очікує, що він принесе додатково 30 млрд грн до кінця року і 130-135 млрд грн у 2025 році, за словами Данила Гетьманцева, голови парламентського фінансового комітету.

Основна увага в новому законі приділяється підвищенню військового збору, який спочатку запроваджено у 2014 році за ставкою 1,5% від доходу працівника. Нове законодавство збільшує ставку військового збору до 5%.

Крім того, військовий збір тепер застосовуватиметься до груп, які раніше були звільнені, включаючи певні категорії підприємців.

Для індивідуальних підприємців (ФОП), які сплачують третю групу податків, військовий збір тепер складе 1% від їхнього доходу. Підприємці першої, другої та четвертої груп сплачуватимуть фіксований щомісячний військовий збір у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, яка наразі встановлена ​​у розмірі 8000 грн. Це означає, що ці ФОП платитимуть додатково 800 гривень на місяць.

Крім того, банки, які отримали надприбутки з початку війни, зіткнуться з крутим 50% прибутковим податком у 2024 році. Небанківські фінансові установи, за винятком страховиків, будуть оподатковуватись за ставкою 25%.

Автозаправні станції також постраждають від нових податкових правил, які вимагають від них щомісяця вносити авансові платежі з податку на прибуток на основі кожної точки роздрібного продажу палива.

Однак у законі міститься пункт, який не дозволяє повертати або зараховувати переплачені авансові податкові платежі за рахунок інших податків, що на думку деяких юридичних експертів суперечить Конституції України.

У той час як більшість платників податків побачать, що їхній військовий податок збільшиться, військовослужбовці, які діють, продовжать платити стару ставку в 1,5%.

Спочатку передбачалося, що підвищення податку застосовуватиметься ретроспективно до всіх платників податків з 1 жовтня, але на практиці з цим ретроспективним застосуванням зіткнуться лише певні категорії підприємців.

Багато експертів стверджують, що підвищення податку чинитиме невиправданий тиск на підприємства та найманих працівників, особливо тих, хто працює «по-білому» та отримує офіційну заробітну плату. Європейська бізнес-асоціація попередила, що нові податкові заходи можуть спотворити конкурентне середовище, що ускладнить підприємствам, які працюють законно, залишатися прибутковими.

Скасування деяких пропонованих податків на «розкіш», таких як на коштовності, нові автомобілі та операції з нерухомістю, із остаточної версії закону переклало тягар на найманих працівників. Підвищення військового податку буде особливо помітним для тих, хто отримує «білу» зарплату, оскільки вирахування з чистого доходу збільшиться з 1,5% до 5%, що значно скоротить чисту заробітну плату.

Наприклад, виходячи із середньої зарплати 20 964 гривень у другому кварталі 2024 року, на даний час працівник платить 314 гривень військового податку. Згідно з новим законом, ця цифра збільшиться до 1048 гривень, і після всіх вирахувань чиста зарплата становитиме 16 142 гривень.

Опитування, проведене Європейською бізнес-асоціацією, показало, що 55% компаній не зможуть компенсувати своїм співробітникам підвищений військовий податок. Це може призвести до скорочення реальних доходів багатьох працівників.

Економіст Олег Пендзин висловив скептицизм із приводу закону, припустивши, що він не вирішує основної мети підтримки армії, а також покладає непотрібний тягар на чесний бізнес та співробітників.